Оксид азоту(IV)

Молекула NO₂ має вигнуту будову із кутом O-N-O у 134,1°. Відстань N-O складає 1,193 Å.

Промислове отримання оксиду NO₂ пролягає в окисненні повітрям аміаку та продукту реакції — оксиду NO:

${\displaystyle \mathrm {4NH_{3}+5O_{2}{\xrightarrow {400-600^{o}C}}4NO+6H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {2NO+O_{2}\rightarrow 2NO_{2}} }$

У лабораторії NO₂ зазвичай отримують дією концентрованої нітратної кислоти на мідь:

${\displaystyle \mathrm {Cu+4HNO_{3}\rightarrow Cu(NO_{3})_{2}+2NO_{2}\uparrow +2H_{2}O} }$

Також його можна отримати термічним розкладанням нітрату свинцю, однак при проведенні реакції слід дотримуватися обережності:

${\displaystyle \mathrm {2Pb(NO_{3})_{2}\rightarrow 2PbO+4NO_{2}\uparrow +O_{2}\uparrow } }$

Зріджений оксид NO₂ частково димеризується в N₂O₄ (у діапазоні температур −11,2…20,7 °C):

${\displaystyle \mathrm {2NO_{2}\rightleftarrows N_{2}O_{4}} }$

При температурі понад 150 °C оксид азоту(IV) починає розкладатися

${\displaystyle \mathrm {2NO_{2}{\xrightarrow {>150^{o}C}}2NO+O_{2}} }$

У воді NO₂ диспропорціонує з утворенням нітратної кислоти та, в залежності від умов, оксидів N₂O₃ або NO:

${\displaystyle \mathrm {4NO_{2(liquid)}+H_{2}O\rightarrow 2HNO_{3}+N_{2}O_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {3NO_{2}+H_{2}O_{(hot)}\rightarrow 2HNO_{3}+NO} }$

При пропусканні оксиду крізь луги утворюється суміш нітратів та нітритів, а при окисненні реакційної суміші — тільки нітрати:

${\displaystyle \mathrm {2NO_{2}+2NaOH\rightarrow NaNO_{2}+NaNO_{3}+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {4NO_{2}+4NaOH_{(hot)}+O_{2}\rightarrow 4NaNO_{3}+2H_{2}O} }$

Діоксид азоту відновлюється воднем у присутності каталізаторів (платини, нікелю):

${\displaystyle \mathrm {2NO_{2}+7H_{2}{\xrightarrow {Pt,Ni}}2NH_{3}+4H_{2}O} }$

Діоксид азоту проявляє себе як дуже сильний окисник. Так, він легко окиснює значну кількість неметалів, металів, а також їхніх сполук:

${\displaystyle \mathrm {2NO_{2}+2S{\xrightarrow {130-150^{o}C}}N_{2}+2SO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {10NO_{2}+8P{\xrightarrow {130-150^{o}C}}5N_{2}+2P_{4}O_{1}0} }$

${\displaystyle \mathrm {6NO_{2}+2CS_{2}\rightarrow 3N_{2}+2CO_{2}+4SO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {NO_{2}+Na\rightarrow NaNO_{3}+NO} }$

${\displaystyle \mathrm {NO_{2}+K\rightarrow KNO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {6NO_{2}+Bi{\xrightarrow {70-110^{o}C}}Bi(NO_{3})_{3}+3NO} }$

${\displaystyle \mathrm {2NO_{2}+4Cu{\xrightarrow {500-600^{o}C}}N_{2}+4CuO} }$

${\displaystyle \mathrm {4NO_{2}+6FeSO_{4}+3H_{2}SO_{4}\rightarrow N_{2}+2HNO_{3}+3Fe_{2}(SO_{4})_{3}+2H_{2}O} }$

• Оксид азоту(II)
• NO_x

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
• Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 44—45. — DOI:10.1002/14356007.a17_293. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
• Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.