Оксид арсену(III)

Оксид арсену(III) можна отримати багатьма способами, зокрема окисленням (горінням) арсену і його похідних на повітрі. Показова реакція розкладу аурипігменту, сульфіду арсену :

${\displaystyle {\mathsf {2As_{2}S_{3}+9O_{2}\rightarrow 2As_{2}O_{3}+6SO_{2}\uparrow }}}$

Більшість, однак, є побічним продуктом інших виробництв — золотодобування й отримання міді, де він виділяється під час прожарення на повітрі, що призводило до численних масових отруєнь[3]. Нині інтенсивний видобуток арсенових руд ведеться тільки в Китаї[2].

Оксид миш'яку(III) є амфотерним оксидом, його розчин має слабокислу реакцію. У лужних розчинах утворює арсеніти, в концентрованій хлоридній кислоті дає хлорид арсену(III).

${\displaystyle {\mathsf {As_{2}O_{3}+6HCl\rightarrow 2AsCl_{3}+3H_{2}O}}}$

Тільки деякі окислювачі — озон, пероксид водню, нітратна кислота — здатні перетворити його на оксид арсену(V) As₂O₅ або — при зниженні концентрації — арсин (AsH₃), залежно від умов реакції.

${\displaystyle {\mathsf {3As_{2}O_{3}+2O_{3}\rightarrow 3As_{2}O_{5}}}}$

У рідкому й газоподібному (до 800 °C) станах має формулу As₄O₆ (у формі димеру) і ізоструктурний P₄O₆. При нагріванні понад 800 °C As₄O₆ розпадається на молекули As₂O_3, схожий за будовою з N₂O₃. У твердому стані співіснують три поліморфних форми: кубічний молекулярний As₄O₆ і дві полімерні форми. Полімери, що утворюють при охолодженні монокристали, нагадують пірамідальну структуру AsO₃ зі спільними атомами кисню.[4]

арсеноліт (кубічна)	клаудетит I (моноклінна)	клаудетит II (моноклінна)

Оксид арсену(III) використовується для виготовлення кольорового скла, також застосовується в лісохімії й електротехніці напівпровідників[2], отримання чистого арсену та його сполук, таких як какодилат натрію і арсенід натрію.

У сполуці з ацетатом міді(II)[2] триоксид утворює барвник — паризьку зелень, яку нині не використовують через надзвичайну токсичність.

Використовується з найдавніших часів у китайській медицині[5], а також (від XIX століття) в гомеопатії. У конвенційній медицині триоксид арсену використовують для лікування злоякісних пухлин, таких як лейкемія, проте, зважаючи на високі ризики його застосування, перевагу надають іншим препаратам[6][7][8].

Також триоксид арсену успішно лікує автоімунні захворювання[9], взаємодіє з ферментом тіоредоксинова редуктаза[10].

As₂O₃ міститься в арсеноліті й клаудетиті.

Оксид арсену(III) отруйний. Токсичність триоксиду стала легендарною і широко описана в літературі[11][12][13].

В Австрії жили «миш'якоїди», які одержували дози, що в багато разів перевищують смертельну, без особливої шкоди для здоров'я. Вважається, що миш'як підвищує працездатність, особливо під час роботи на великих висотах[14][15][16].

ГДК для неорганічних сполук арсену, включно з As₂O_3, становить 0.01 мг/м³.

Напівлетальна доза — 19,1 мг/кг.

• Solubility of As₂O₃ in water as function of temperature
• Case Studies in Environmental Medicine: Arsenic Toxicity
• IARC Monograph — Arsenic and Arsenic Compounds
• International Chemical Safety Card 0378
• NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards
• NTP Report on Carcinogens — Inorganic Arsenic Compounds
• Use of Arsenic Trioxide in Multiple Myeloma Treatment
• The use of Arsenic trioxide in medicine .
• Institute of Chemistry Austria, speciallised on arsenic and various arsenic compounds