Олексій Миколайович

Його́ Імпера́торська Висо́кість Спадкоє́мець Цесаре́вич і Вели́кий Кня́зь Олексі́й Микола́йович (Рома́нов); 30 липня (12 серпня) 1904, Петергоф — 17 липня 1918, Єкатеринбург) — п'ята дитина і єдиний син Миколи ІІ та Олександри Федорівни, спадкоємець імператорського трону.

Олексій Миколайович Романов
рос. Алексей Николаевич Романов
рос. Алексе́й Никола́евич
Олексій Миколайович Романов
рос. Алексей Николаевич Романов
Спадкоємець Цесаревич і Великий Князь
30 липня (12 серпня) 1904 — 2 (15) березня 1917
Народився 30 липня (12 серпня) 1904(1904-08-12)
Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер 17 липня 1918(1918-07-17) (13 років)
Єкатеринбург, Російська РФСР
Похований Петропавлівський собор
Відомий як аристократ
Країна Російська імперія
Батько Микола II
Мати Олександра Федорівна
Релігія православний
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
|
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

У царській сім'ї Олексій Миколайович був довгоочікуваною дитиною, адже у імператриці Олександри Федорівни одна за одною народжувалися тільки дівчата. При народженні був названий Олексієм — на честь святителя Алексія Московського[1] Похрещений у церкві Великого Петергофського палацу 11 серпня 1904 року духівником імператорської сім'ї протопресвітером Іоанном Янишевим. Його хрещеними були: вдовуюча імператриця Марія Федорівна, король Прусський Вільгельм II Гогенцоллерн, король Великої Британії і Ірландії Едуард VII, король Данії, Великий Герцог Гессенський Крістіан IX, принцеса Вікторія Великобританська, Великий Князь Олексій Олександрович, Велика Княгиня Олександра Йосипівна, Великий Князь Михайло Миколайович[2].

По лінії матері Олексій Миколайович успадкував гемофілію, носіями якої були й деякі дочки й внучки англійської королеви Вікторії.

Розстріляний на руках у батька разом з матір'ю та сестрами в Єкатеринбурзі, в Іпатієвському домі у ніч з 16 на 17 липня 1918 року[3]. Чутки про те, що деяким членам царської сім'ї вдалося врятуватися стали ходити майже відразу після розстрілу. За деякими підрахунками число одних тільки Олексіїв за весь час перевалило вже за вісім десятків[4].

У 1981 році канонізований РПЦ за кордоном, а у 2000-му році — Російською православною церквою.

Нагороди

Галерея
  • Молодий цесаревич (1910 р.)
  • Олексій Миколайович (1913 р.)
  • Олексій Миколайович та Ольга Миколаївна на пароплаві (травень 1918 р.)
  • Олексій Миколайович з батьком Миколою ІІ пиляють дрова (1917 р.)

Родовід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Микола I (російський імператор)
 
 
 
 
 
 
 
8. Олександр II (російський імператор)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
 
 
 
 
 
 
 
4. Олександр III (російський імператор)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Людвіг II (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія Олександрівна (імператриця)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Вільгельміна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
2. Микола II (російський імператор)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Фрідріх Вільгельм Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький
 
 
 
 
 
 
 
10. Крістіан IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
 
5. Марія Федорівна (дружина Олександра III)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Вільгельм Гессен-Кассельський
 
 
 
 
 
 
 
11. Луїза Гессен-Кассельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Луїза Шарлотта Данська
 
 
 
 
 
 
 
1. Цесаревич Олексій Миколайович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Людвіг II (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
12. Карл Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Вільгельміна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
6. Людвіг IV (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Вільгельм Прусський
 
 
 
 
 
 
 
13. Єлизавета Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Марія Анна Амалія Гессен-Гомбурзька
 
 
 
 
 
 
 
3. Олександра Федорівна (дружина Миколи II)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Эрнст I (герцог Саксен-Кобург-Готський)
 
 
 
 
 
 
 
14. Альберт Саксен-Кобург-Готський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (1800—1831)
 
 
 
 
 
 
 
7. Аліса (велика герцогиня Гессенська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Едуард Август, герцог Кентський
 
 
 
 
 
 
 
15. Вікторія (королева Великої Британії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Віктория Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
 
 
 
 

Література
  • Хереш Э. Цесаревич Алексей. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998.
  • «Светлый отрок». Сборник статей о Царевиче-Мученике Алексее и Других Царственных Мучениках. — Jordanville, NY: Printshop of St. Job of Pochaev, Holy Trinity Monastery, 1999-01-01. — 96 с.
  • Л. Б. Максимова Алексий // Православная энциклопедия. Том I. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — С. 654-656. — 752 с.
  • «Sverdlov, Yakov Mikhaylovich.» Encyclopædia Britannica. Encyclopaedia Britannica Ultimate Reference Suite. Chicago: Encyclopædia Britannica, 2010

Примітки
  1. Л. Б. Максимова Алексий // Православная энциклопедия. Том I. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — С. 654-656. — 752 с.
  2. «Правительственный Вѣстникъ». 12 (25) августа 1904, № 183, стр. 3 (титулы приведены точно по указанному источнику).
  3. Н. А. Соколов «Вбивство Царської Сім'ї», гл. 23, показання Медведєва.
  4. Документальний фільм « Цесаревич Олексій. Життя і Смерть ». 2004 р., студія «Адамове яблуко»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.