Оріхове-Донецьке
Оріхове-Донецьке — село в Україні, у Щастинському районі Луганської області. Населення становить 17 осіб. Орган місцевого самоврядування — Щастинська міська ВЦА.
| село Оріхове-Донецьке | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Щастинський район |
| Рада | Щастинська міська ВЦА |
| Основні дані | |
| Засноване | 1962 |
| Населення | 17 |
| Площа | 1,44 км² |
| Густота населення | 7,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93712 |
| Телефонний код | +380 6473 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′16″ пн. ш. 38°48′08″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
53 м |
| Водойми | заповідне урочище Біляєвське оз.Горіхове річка Сіверський-Донець |
| Найближча залізнична станція | Шипилове |
| Відстань до залізничної станції |
26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 93710, Луганська обл., Щастинський р-н, м. Щастя, площа.Миру, 9 |
| Карта | |
  Оріхове-Донецьке | |
 Оріхове-Донецьке | |
| Мапа | |
| |
Географія
Географічні координати: 48°46' пн. ш. 38°48' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,44 км².
Село розташоване за 12 км від Трьохізбенки. На південь від Оріхово-Донецького протікає річка Сіверський Донець.
Клімат
| Клімат Оріхового-Донецького | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,9 | −2,4 | 2,8 | 14,4 | 21,9 | 25,8 | 27,4 | 26,6 | 20,6 | 12,5 | 4,4 | 0,0 | 12 |
| Середня температура, °C | −6 | −5,6 | −0,5 | 9,6 | 16,5 | 20,4 | 22,0 | 21,2 | 15,5 | 8,5 | 1,6 | −2,6 | 8 |
| Середній мінімум, °C | −9 | −8,8 | −3,8 | 4,8 | 11,1 | 15,0 | 16,7 | 15,8 | 10,5 | 4,5 | −1,1 | −5,2 | 4 |
| Норма опадів, мм | 43 | 32 | 27 | 38 | 42 | 60 | 54 | 40 | 36 | 31 | 45 | 48 | 496 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Засноване 1674 року як хутір Оріхово-Донецький надвірним радником Бантишем. Територія хутора була заселена сербами, хорватами, угорцями, волохами православного віросповідання, а також російськими і українськими селянами з Воронезької, Курської, Чернігівської губерній[1].
1962 року поселенню надано статус села.
7 жовтня 2014 року село було виключено зі складу Слов'яносербського району і приєднано до Новоайдарського району Луганської області[2] через окупацію значної частини Слов'яносербського району проросійськими терористичними угрупуваннями.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 69 осіб, з них 8,7% зазначили рідною українську мову, а 91,3% — російську[3].
Примітки
- Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
- Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1692-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Новоайдарського і Слов'яносербського районів Луганської області»
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.