Остапи
Остапи́ — село в Україні, у Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 421 осіб.
село Остапи | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Коростенський район |
Громада | Лугинська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1663 |
Населення | 421 |
Площа | 1,86 км² |
Густота населення | 226,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11341 |
Телефонний код | +380 4161 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°59′12″ пн. ш. 28°14′55″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
194 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11341, Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Остапи, вул. Центральна, 2 |
Карта | |
Остапи | |
Остапи | |
Мапа | |
Географія
Через село тече річка Кремне.
Історія
У XVII столітті село належало до Києво-Микільському Пустинному монастиреві, 31 березня 1681 року король Польщі Ян III Собеський звільняє маєтки, у тому числі Остапи в Овруцькому повіті Київського воєводства, що належать Києво-Пустинно-Микільському монастиреві, від зборів на утримання війська і від постоїв.[1]
З 1906 році село Лугинської волості Овруцького повіту Волинської губернії (нині в Лугинському районі Житомирської області). Відстань від повітового міста 63 версти. Дворів 63, мешканців 606[2].
Відомі люди
- Скряга Прокіп — бандурист, учасник гайдамаччини.
- Яцковець Петро Михайлович (1971—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії 1369-1899 (укр). Київ: Наукова думка. с. с. 67, док.199.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
Посилання
- Ostapy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 662. (пол.)
- Погода в селі Остапи
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.