Остапківці (Коломийський район)
Оста́пківці — село Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Остапківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Коломийський район |
| Рада | Остапківцівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1378 |
| Населення | 748 |
| Площа | 1.2 км² |
| Густота населення | 62,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78262 |
| Телефонний код | +380 233 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′26″ пн. ш. 25°16′50″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
295 м |
| Водойми | Чорнява |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78262, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Остапківці, вул.І.Франка, 43 |
| Карта | |
  Остапківці | |
 Остапківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
Віддаль від села до районного центру — 22 км, до обласного центру — 75 км. Через село проходить дорога Озеряни — Кути та залізниця Івано-Франківськ — Шепетівка. Село Остапківці межує із селом Чехова, селищем Гвіздець, селом Виноград, Прикмище та Руднівка (Хвалибога) Городенківського району. Вздовж села з лівого боку з півночі на південь протікає річка Чорнява, яка впадає в Прут. Назви кутків села: Березки, На толоці, Під виноградом. Вулиці села: Івана Франка, Шевченка, Лесі Українки, Лісна, Церковна, Бічна, Коротка, Садова, Стефаника, Будівельна, Молодіжна, Польова.
Населення
Станом на 01.01.2008 року населення по сільській раді становило 1074 чол., кількість господарств 388, у тому числі по с. Остапківці населення становило 722 чол., кількість господарств 271 чол., по с. Чехова населення становило 352 чол., кількість господарств 118.
Історія
Назва походить від патронімної назви Остапко (1441 р.).
Перша історична згадка
Село Остапківці — один із найстаріших населених пунктів Покуття. Цього року йому минуло 594 роки. За деякими документальними даними, перша писемна згадка про це поселення відноситься щонайменше до 1378 року. У підтверджувальній грамоті польського короля Володислава Ягайла, виданій 26 жовтня 1416 року в Неполоміце Вахну Тептюковичу з Тисмениці на володіння цілим рядом населених пунктів, розташованих на Прикарпатті, числиться й село Остапківці. Однак це не було власне дарчою грамотою, а підтвердження грамоти Ягайлавого попередника — князя Володислава Опольського. Як відомо, князь В. Опольський одержав 10 листопада 1372 року від польсько-угорського короля Людовика у володіння Червону Русь, і володів нею до 13 січня 1379 року. За цей короткий час князь В. Опольський надав у тимчасове і довічне володіння своїм васалам сотні населених пунктів Прикарпаття. Серед них подибуємо й Видинів, Орелець, Гвіздець, Остапківці, Стопчатів та ін. На жаль, через відсутність дорогої князівської грамоти Вахну Тептюковичу на довічне володіння селами немає можливості довідатися, коли саме, у якому році він став власником цього поселення. В. Тептюкович володів селом понад 40 років, але до якого саме часу — невідомо. У 1439—1448 рр. Остапківцями володів Прокіп зі Стрімку та Ганівців, а відтак — його спадкоємці. Цілком можливо, що цей Прокіп був сином або близьким родичем Вахна Тептюковича, адже Вахну разом з багатьма прикарпатськими поселеннями належало й село Стрілища на Львівщині. 5 жовтня 1475 року Прокопович з Гвіздця (спадкоємець Прокопа зі Стілищ) упосадив у селі Остапцівці порахільний костел, на честь Благовіщення Народження Панни Марії і «приписав» до нього свою власність: села Малий і Великий Гвіздець, Видинів, Рудники, Сороки. Ці самі села, як власність Андрія Прокоповича згадуються в документах галицького гродського суду за 6 січня 1494 р..
Війни
В селі було зареєстровано два Січових Стрільці:
- Дем'янчук Євген Онуфрійович — 1897 р.н.,
- Палій Дмитро Миколайович — 1901 р.н.
На 01.01.1939 в селі проживало 1020 мешканців, з них 950 українців-грекокатоликів, 5 українців-латинників, 50 поляків і 15 євреїв[1]. Село входило до складу ґміни Ґвоздзєц Място Коломийського повіту Станіславського воєводства Польщі.
В роки Другої світової війни в боях загинуло 39 осіб.
На даний час у селі проживає два інваліди Німецько-радянської війни, п'ять учасників бойових дій та шість учасників бойових дій в Афганістані. В селі проживає двоє осіб реабілітованих, які в 1944-46 роках були вивезені на примусові роботи до Сибіру, та шість осіб, які були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
Сучасна історія
До 17 березня 1986 року Остапківці належали до Городенківського району.
Зараз село Остапківці входить до складу Остапківської сільської ради і є центром сільської ради. Сільська рада є новоутвореною радою і утворена рішеням Івано-Франківської обласної ради 09 липня 1991 року. Розпочала свою роботу сільська рада 01 січня 1992 року. До складу сільської ради входять два села — Остапківці та село Чехова.
Пам'ятки
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини, який встановлено на толоці біля дитячого садочка. Це є однораменний, камінний хрест, встановлений на одноступінчастому постаменті, 2х2, 2 м висотою 1.8 м.
- центрі села біля пам'ятника загиблим воїнам-односельчанам насипано і освячено символічну могилу «Борцям за Волю України» та встановлено на її вершині фігуру Матері Божої із двома ангелами.
- загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни, який розташований в центрі села.
- пам'ятний хрест на честь відродження Христової віри, який встановлений між автобусною зупинкою та капличкою в 1991 році.
- пам'ятний хрест на хвалу Божу в центрі села (на роздоріжжі) жителями села Гринюком Іваном та Іриною в 1991 році.
Церква
На території села діє церква cвятого Миколая[2], яка побудована в 1855 р. Належить до УПЦ КП, священик о. Юрій. Всі жителі села сповідують одну конфесію. Храмове свято в селі — на день святого Миколая, 19 грудня. Цвинтар один: навколо церкви старий, який продовжується як діючий.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37.
- Остапківці. Церква Св. Миколи 1855
Джерела
- Ostapkowce z Czechową, wś, pow. kołomyjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 662. (пол.) — S. 662. (пол.)