Ломикін Костянтин Матвійович
Костянтин Матвійович Ломи́кін (нар. 19 серпня 1924, Глухів — пом. 9 липня 1993, Одеса) — український живописець; член Одеської організації Спілки художників України з 1953 року та її голова впродовж 1972—1976 років. Чоловік скульпторок Зої Ломикіної і Фелії Фальчук.
Ломикін Костянтин Матвійович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
19 серпня 1924 Глухів, Новгород-Сіверська округа, Чернігівська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 9 липня 1993 (68 років) | |||
Одеса, Україна | ||||
Поховання | Друге християнське кладовище Одеси | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Одеське художнє училище | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Мучник Леонід Овсійович, Шелюто Микола Андрійович і Павлюк Микола Артемович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Ломикіна Зоя Дмитрівна і Фальчук Фелія Яківна | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 19 серпня 1924 року у місті Глухові (тепер Сумська область, Україна). Впродовж 1946—1951 років навчався в Одеському художньому училищі (викладачі — Леонід Мучник, Микола Шелюто, Микола Павлюк).
Жив в Одесі, в будинку на вулиці Чкалова № 1, квартира 13. Помер в Одесі 9 липня 1993 року. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі (ділянка № 80)[1].
Творчість
Працював у галузі станкового живопису у жанрі тематичної картини, портрету, пейзажу, натюрморту. Серед робіт:
- «Діти у весняному парку» (1950);
- «Юні шефи» (1952);
- «Останній сніг» (1953, Одеський художній музей);
- «Клятва Богдана Хмельницького біля тіла вбитого козака» (1954, Сімферопольський художній музей);
- «Прийшла весна» (1957, Одеський художній музей);
- «Двір Одеського музею» (1958);
- «Це не повинно повторитись» (1960, Дніпровський художній музей);
- «Рідна мати моя» (1962);
- «В дні окупації» (1964);
- «Шаланда» (1966);
- «Живе слово Ілліча» (1967, Одеський художній музей);
- «Родина» (1968);
- «Східці епох» (1968);
- «У президії» (1969);
- «Зимові присмерки» (1969);
- «Розминка» (1972);
- «Після вистави» (1972);
- «Батько» (1975);
- «Доручення особливої важливості» (1977);
- «Балерини у блакитному» (1978);
- «Букет жовтих троянд» (1978);
- «Узимку. Снігурі» (1979);
- «Репетиція» (1979);
- «Балерина у жовтому» (1980);
- «Білі півонії» (1980);
- «Фіолетові квіти» (1981);
- «Перед виступом» (1982);
- «Балерини» (1982);
- «Півонії» (1982);
- «Бузок» (1982);
- «Ветерани ідуть» (1985);
- серія «Жіночі портрети» (1980–1990-ті).
Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1951 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1953, 1974, 1985 роках, Харкові у 1954 році, Києві у 1956–1957 роках, Токіо у 1981 році, Амстердамі у 2001 році.
Твори художника знаходяться в художніх музеях України (Одеський художній музей, Музей сучасного образотворчого мистецтва України, Національний художній музей України та інших), в Третьяковській галереї, а також у приватних колекціях в Росії, Японії, Франції, Греції, Німеччини, Італії, Португалії.
Відзнаки
- Два ордена «Знак Пошани»;
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1971 року;
- Народний художник УРСР з 1984 року.
Література
- Ломикін Костянтин Матвійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 273.;
- Ломикін Костянтин Матвійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 135.
;
- Ломикін Костянтин Матвійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Ломикін Костянтин Матвійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 367. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Крижевська С. Г. Ломикін Костянтин Матвійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.