Пам'ятник Миколі Щорсу (Київ)
| Пам'ятник Миколі Щорсу | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пам'ятник Миколі Щорсу | ||||
|
50°26′43″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник і кінна статуя | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Київ | |||
| Архітектор |
Олександр Власов Олексій Заваров | |||
| Скульптор |
Василь Бородай Михайло Лисенко Микола Суходолов | |||
| Матеріал | граніт, бронза | |||
| Засновано | 30 квітня 1954 | |||
| Встановлено | 30 квітня 1954 | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
  Пам'ятник Миколі Щорсу (Київ) (Київ) | ||||
 | ||||
 Пам'ятник Миколі Щорсу у Вікісховищі | ||||
Пам'ятник Миколі Щорсу — пам'ятник у Києві, встановлений 30 квітня 1954 року на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Авторами монументу є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров.
Колишній президент України Леонід Кравчук стверджував, що він позував для пам'ятника у 20-річному віці.[1]
Опис
Пам'ятник Миколі Щорсу являє собою кінну статую загальною висотою 13,8 метрів. Статую виготовлено з бронзи та встановлено на постаменті з граніту висотою 6,5 метрів. Вгорі постамент прикрашений карнизом та фризом з барельєфами із зображеннями епізодів Радянсько-української війни.
Фігуру Щорса за проєктом було запропоновано зобразити з піднятою рукою, у якій би він тримав кашкет. Однак, цю ідею було розцінено як надто вульгарну, тому кашкет опинився в іншій руці.
Історія
На місці пам'ятника Миколі Щорсу у 1872–1926 роках був пам'ятник Олексію Бобринському — будівничому залізниці у Києві[2]. Ідея спорудження пам'ятника Щорсу у Києві виникла у 1936 році, ініціатором встановлення пам'ятника став Йосип Сталін, який видав відповідний наказ. Роботи зі встановлення монументу розпочалися 1940 року, однак через початок Другої світової війни проєкт не вдалося реалізувати[2].
По закінченню війни було затверджено пішу скульптуру полководця, яку планувалося встановити на площі Льва Толстого. У 1949 році пішу статую було вирішено замінити на кінну, яку було вирішено встановити на бульварі Тараса Шевченка.
Після Революції гідності з'явилися плани влади з демонтажу пам'ятника в рамках декомунізації[1][3]. Тривалий час пам'ятник було закрито тканинними щитами національних кольорів з усіх боків.
24 серпня 2016 року представники патріотичних організацій намагалися здійснити демонтаж пам'ятника.[4]
У березні 2017 невідомі пошкодили одну з ніг коня[5].
Примітки
- Оксана Котляренко. Леонид Кравчук: «Позировал для памятника Щорсу, но не возражаю, если его снесут» // KP.UA, 16.01.2015. (рос.)
- Памятник Николаю Щорсу(рос.)
- Микола Птушко. В Киеве демонтируют памятник Щорсу // 44.ua, 24.02.2016.
- Завтра ОУН збирається демонтувати пам'ятник Щорсу. Укрінформ. 23 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
- А коник без ноги: у Києві невідомі пошкодили пам'ятник Щорсу (фото)
Посилання
- Пам'ятник Миколі Щорсу
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 722. (рос.)
- Микола Суходолов. Як створювався пам'ятник М. Щорсу // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. Вип. 3. Зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурології. — Київ : Інтернехнологія, 2006. – 436 с. — С. 353 — 357.
- Лисенко Л. О. І знову про видатний монументальний твір середини 1950-х – пам'ятник М.О. Щорсу // Мистецтво України першої половини ХХ ст. у світовому контексті: зб. тез доповідей міжнародної наук. конф., Київ, 11 квітня 2018 р. – К., 2018. – 92 с. — С. 50 — 52.