Парвальбумін

Парвальбумін
Наявні структури
PDB	Пошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	1RJV, 1RK9,%%s1RK9, 1RJV
Ідентифікатори
Символи	PVALB, D22S749, parvalbumin
Зовнішні ІД	OMIM: 168890 MGI: 97821 HomoloGene: 2137 GeneCards: PVALB
Пов'язані генетичні захворювання
	ожиріння, sexual dysfunction[1]
Онтологія гена
Молекулярна функція	• calcium ion binding; • protein homodimerization activity; • зв'язування з іоном металу; • protein heterodimerization activity;
Клітинна компонента	• цитоплазма; • Аксон; • neuronal cell body; • клітинне ядро; • protein-containing complex; • stereocilium; • cuticular plate;
Біологічний процес	• regulation of cytosolic calcium ion concentration; • cochlea development;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	5816
	19293
	ENSG00000274665; ENSG00000100362
	ENSMUSG00000005716
	P20472
	P32848
	NM_002854; NM_001315532
	NM_013645; NM_001330686
	NP_001302461; NP_002845; NP_001302461.1; NP_002845.1
	NP_001317615; NP_038673
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

Парвальбумін (англ. Parvalbumin) – кальцій-зв'язувальний білок, що належить до групи альбумінів. Кодується геном PVALB, розташованим у людини на довгому плечі 22-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 110 амінокислот, а молекулярна маса — 12 059[5].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MSMTDLLNAE	DIKKAVGAFS	ATDSFDHKKF	FQMVGLKKKS	ADDVKKVFHM
LDKDKSGFIE	EDELGFILKG	FSPDARDLSA	KETKMLMAAG	DKDGDGKIGV
DEFSTLVAES

A: Аланін

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

Цей білок задіяний у такому біологічному процесі як ацетилювання.

Парвальбумін має три мотиви EF hand і структурно пов'язаний з кальмодуліном і тропоніном C, з яким ген парвальбуміну утворює надродину. Високі рівні парвальбуміну спостерігаються в м'язах, що швидко скорочуються; нижчі рівні виявляються також в мозку і деяких ендокринних тканинах. У м'язах парвальбумін обмежує рівень вільних іонів Ca²⁺, що прискорює м'язове розслаблення.

Див. також

Хромосома 22

Література

Berchtold M.W. (1989). Parvalbumin genes from human and rat are identical in intron/exon organization and contain highly homologous regulatory elements and coding sequences.. J. Mol. Biol. 210: 417 — 427. PubMed DOI:10.1016/0022-2836(89)90119-8
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Troxler H., Kuster T., Rhyner J.A., Gehrig P., Heizmann C.W. (1999). Electrospray ionization mass spectrometry: analysis of the Ca2+-binding properties of human recombinant alpha-parvalbumin and nine mutant proteins.. Anal. Biochem. 268: 64 — 71. PubMed DOI:10.1006/abio.1998.3015

Примітки

Захворювання, генетично пов'язані з Парвальбумін переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9704 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018.
UniProt, P20472 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Захворювання, генетично пов'язані з Парвальбумін переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.

[2] Human PubMed Reference:.

[3] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-4] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9704 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018.

[UniProt-5] UniProt, P20472 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018.