Паріївка (Іллінецький район)
Парі́ївка — село в Україні, в Іллінецькій міській територіальній громаді Вінницького району Вінницької області.
село Паріївка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район/міськрада | Вінницький район | ||||
Громада | Іллінецька міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA05020090180088042 | ||||
Облікова картка | Паріївка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1550 | ||||
Населення | ▲ 533 | ||||
Площа | 1,34 км² | ||||
Густота населення | 447,76 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 22726 | ||||
Телефонний код | +380 4345 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°05′01″ пн. ш. 29°17′24″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
211 м | ||||
Водойми | річка Соб, струмок Коротин | ||||
Відстань до обласного центру |
72 км | ||||
Відстань до залізничної станції |
8 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 22726, с. Паріївка, вул. Східна, 10 | ||||
Карта | |||||
Паріївка | |||||
Паріївка | |||||
Мапа | |||||
|
Паріївка — приміське село, розташоване за 7 кілометрів від центру територіальної громади, міста Іллінці.
Географія
Селом тече струмок Коротин.
Історія
1864 року за описом[1] Лаврентія Похилевича село належало Владиславу Ксаверійовичу Држевецькому, у ньому мешкало 673 селян, що обробляли 1370 десятин землі. Дерев'яна Михайлівська церква була побудована 1770 року, володіла 44 десятинами землі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Жаданівської волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 713 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 963 осіб (491 чоловічої статі та 472 — жіночої), з яких 938 — православної віри[3].
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 210 жителів села[4].
Символіка
Затверджена 18 липня 2018 р. рішенням № 646 XXXIV сесії міської ради VIII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов, Г. М. Пісковська.
Герб
У срібному щиті з червоною полум'яподібною основною чорний казан, з якого виходить половина червоного колеса від воза. В главі та з боків казан супроводжується п'ятьма зеленими трикутниками. Герб вписано у золотий декоративний картуш й увінчано золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ПАРІЇВКА».
Герб означає легенду про походження назви від промислу перших жителів — випарювання ободів коліс для возів. Трикутники символізують численні скіфські кургани навколо села.
Прапор
Квадратне полотнище поземно поділене язиками полум'я на білу і червону смуги у співвідношенні 5:1. На верхній смузі чорний казан, з якого виходить половина червоного колеса від воза. Вгорі та з боків казана п'ять зелених трикутників.
Галерея
- Бібліотека
- Музейний куточок
- Школа
- Скіфські кургани (група 1)
- Скіфські кургани (група 2)
- Братська могила 9 радянських воїнів
- Пам'ятник 62 воїнам-односельчанам
Примітки
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-85)
- Паріївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
Література
- Го́лики // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.264