Пасулько Віктор Васильович

Віктор Васильович Пасулько (нар. 1 січня 1961) — український радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1988). Дворазовий чемпіон СРСР. Фіналіст, срібний призер чемпіонату Європи-88.

Віктор Пасулько
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Васильович Пасулько
Народження 1 січня 1961(1961-01-01) (61 рік)
  Ільниця, Закарпатська область, УРСР
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1978—1979 «Говерла» (Ужгород) ?(?)
1980 «Спартак» (Івано-Франківськ) ?(?)
1980—1981 СКА (Львів) ?(?)
1981 «Говерла» (Ужгород) 31(2)
1982 «Буковина» (Чернівці) 17(1)
1982—1986 «Чорноморець» (Одеса) 100(19)
1987—1989 «Спартак» (Москва) 75(16)
1990—1993 «Фортуна» (Кельн) 105(14)
1993—1995 «Айнтрахт» (Брауншвейг) 94(17)
1996—1997 «Дурлах» 24(3)
1997—1998 «Боннер» 13(0)
1998—2000 «Юнкерсдорф» (Кельн) ?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1988  СРСР 8(1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1996—1997 «Дурлах»
2002—2005 Молдова
2005—2006 «Хазар-Ланкаран»
2008—2009 «Шуртан»
2010 «Атирау»
2011— «Ордабаси»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Народився 1 січня 1961 року в селищі Ільниця Закарпатської області.

Почав займатися футболом у ДЮСШ села Іршава (нині — місто). 1-й тренер — Іштван Льордевич Шандор. Грав за українські команди в нижчих лігах: 1978–1979 року — Говерла (Ужгород), 1980 — Спартак (Івано-Франківськ), 1980–1981 — СКА Львів, 1981 — Говерла (Ужгород), 1982 — клуб Буковина (Чернівці).

У 1982 році перейшов до одеського «Чорноморця», де головним тренером став Віктор Прокопенко. Дебют у вищій лізі припав на матч зі «Спартаком» в Лужниках. За одеситів відіграв 5 сезонів, після чого через конфлікт всередині команди змушений був змінити клуб.

В 1986 був запрошений К. Бєсковим в московський «Спартак». Сам Пасулько розповів, що якби не трапилася чорнобильська трагедія, то він перейшов би до «Динамо» (Київ). У «Спартаку» йому довелося поміняти стиль гри — замість гравця, на якого грала вся команда, він стає «чорноробом» футболістом і прихильником колективної гри в пас. Двічі, у 1987 і 1989 роках, завойовував золоті медалі чемпіонату СРСР.

У 1990 році переїхав до Німеччини, підписав контракт з клубом 2-ї бундесліги «Фортуна» (Кельн) на 3 роки. Пасулько розраховував, що зуміє перебратися в 1-у бундеслігу. На початку 1993 року почав грати за клуб 2-ї бундесліги «Айнтрахт» (Брауншвейг), однак разом з командою вилетів до регіональну лігу. У «Айнтрахт» провів кілька сезонів, так і не зумівши вийти назад в 2-у бундеслігу.

У 1996–2000 грав за напівлюбительські колективи, виступаючи в ролі граючого тренера. Закінчивши тренерську школу в Кельні, керував командами з оберліги (4-й дивізіон).

У 2002 році Пасулько надійшла пропозиція від футбольної федерації Молдови очолити збірну країни. Пасулько пропрацював на цій посаді три роки. Пішовши з посади головного тренера молдавської збірної, відправився в Азербайджан тренувати нещодавно створений клуб «Хазар» з Ленкорані. Через нетривалий час звільнився. Мешкав у Німеччині.

У липні 2008 року очолив узбецький клуб «Шуртан» (Гузор).

Збірна СРСР

За національну збірну зіграв 8 матчів, всі протягом 1988 року, забив 1 гол. Брав участь безпосередньо у самому фіналі чемпіонат Європи 1988 року в матчі з командою Голландії, але, оскільки на турнірі провів всього 2 матчі з 5, не був удостоєний звання заслуженого майстра спорту. Після європейської першості в збірну більше не запрошувався. При цьому, як зізнавався Пасулько, більшу частину турніру він провів з травмою — розтягуванням зв'язок коліна.

Досягнення

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.