Пасічна (Надвірнянський район)

Найвищою горою села є гора Бзовач, висота якої становить 975 метрів. Через Пасічну протікає багато потоків, які впадають у Бистрицю Надвірнянську. Найбільші з них Бухтівець, Розтока, Чорчин. На Розтоці розташовані однойменні водоспади Розтока (4 м) і Розтока нижній (1,5 м), а на Бухтівці — Бухтівецько-Бистрицький (3 м), Бухтівецький верхній (3,5 м) та Бухтівецький (8 м) водоспади. Останній у 1972 році взято під охорону як гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення. Поряд з ним розташований Крапельковий водоспад (10 м), а на відстані приблизно 1,5 км — водоспад Дзвінка (5,7 м).

На південний захід від центральної частини села розташована геологічна пам'ятка природи «Мальовнича скеля».

Водоспад Розтока

Крапельковий водоспад

Село Пасічна лежить в Скибовій зоні складчастої області Українських Карпат. До цієї зони приурочені місцеві родовища нафти, газу, залізної руди, скляних пісків, сірих вапняків, вапнистих пісковиків.

Пасічна розташована на території Галицької Гуцульщини.

Назва села походить від слова «пасіка». В минулому люди вирубували ліси, спалювали їх і на тому місці будували хати. Ці місця називалися «пасіки». Інша версія така, що місцеві жителі займалися бджільництвом, вивозили у ліси вулики, і звідси пішла назва.

В селі добувають природний газ. На території села також розміщено три механічні кар'єри. Вони виробляють вапно, бутовий камінь, щебінь, пісок, холодний асфальт, гравій, мармурові крихти, грубоколоту шашку, вапняковий камінь. У Пасічній є також 2 лісництва (Пасічнянське і Бухтівецьке), які входять до Надвірнянського лісокомбінату.

Територія Пасічної переважно розміщена по хребтах Українських Карпат. Пасічна межує з селами Пнів і Зелена. Село поділено на присілки (Постоята, Розтока, Підкливи, Поле, Козарки, Майдан, Верхня та Нижня Криминоси (Креминоси), Горішнянка (Струкалєнка) та інші).

У селі є Ліцей та 3 школи I ступеня, клуб, 1 бібліотека , лікарська амбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, 3 цвинтарі, 2 НТС, ДКС Битків-Бабчинське, цех з видобутку нафти і газу. Село газифіковане, часткове є вуличне освітлення.

На території села зареєстровані три греко-католицькі церкви: УГКЦ «Святої Параскевії», отець Олег Гуляк, УГКЦ «Петра і Павла», отець Олег Гуляк, УГКЦ «Пресвятої Трійці» (Постоята), отець Олексій Градюк.

У серпні 2021 року збудували нову лікарську амбулаторію сімейної практики.[1]

22 грудня 2019 стала центром Пасічнянської ОТГ.

Перша письмова згадка про село належить до 1648–1654 років.

З 1860 року в Пасічній розпочинається видобуток нафти. У березні 1932 року відбувся великий страйк робітників нафтопромислу. Його очолювали комуністи.

У 1930-х на території села знаходиться табір армії Польської республіки

В 1963 році став до ладу Пасічнянський газовий промисел. В 70-х роках було створено управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», яке експлуатує 11 газоконденсатних родовищ. З 1999 року Пасічнянський промисел підпорядковано газопромисловому управлінню «Львівгазвидобування». З 1970 році Пасічнянський нафтопромисел став цехом НГВУ «Надвірнанафтогаз». Внаслідок глибокого буріння у 1970 році започатковано Пасічнянське родовище.

У Пасічній народилися:

• державний і політичний діяч Михайло Цимбалюк.
• поширене прізвище Космірак.

Поховані:

• Софія Галечко — перша українська жінка-офіцер (хорунжа УСС).

• Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 438

• Історія села Пасічна Надвірнянського району
• Пасічна на сайті Надвірнянської райради

1. На Прикарпатті відкрили амбулаторію сімейної медицини за 9 мільйонів гривень