Плав'юк Ярослава Володимирівна

Народилася 24 березня 1926 року в селі Біла Тернопільська область[1][2], батько — професор гімназії Володимир Бойко, мама — Марія, донька пароха греко-католицької церкви отця Колянкiвського[1]. 1945 рік зустріла в таборі для «переміщених осіб» (DP, «ді-пі») в американській зоні окупації (Карлсфельд біля Мюнхена).

У 1946 році закінчила Українську гімназію у Берхтесгадені, Баварія, Німеччина[3].

У 1948 році вийшла заміж у Мюнхені за Миколу Плав'юка і прожила з ним довге і щасливе подружнє життя, виховавши двох синів Ореста і Нестора та двох дочок Уляну та Оксану. Наприкінці 1949 року їх сім'я переїхала до Канади; громадянка Канади.[4]

Пані Ярослава Плав'юк — одна з організаторів іменних стипендій для українських студентів та дітей-сиріт Монреальського відділу Громадської служби українців Канади «Поміч Україні», де вона постійно опікується постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС, патронує Іванівську районну організацію жіночого Товариства імені Олени Теліги.

Бере активну участь в організації спонсорської допомоги щорічному Всеукраїнському літературно-мистецькому конкурсу на краще виконання творів Олени Теліги «Щоб далі йти дорогою одною», який проводиться серед учнівської та студентської молоді України Всеукраїнським жіночім товариством імені Олени Теліги.

Передала в дарунок рідкісні старовинні рушники із жіночим автентичним строєм до Шкільного музею Олени Теліги київської спеціалізованої школи № 97 імені Олени Теліги та музею Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.[5]

Ярослава Плав'юк внесла свій вагомий внесок у формування самосвідомості, підтримки національної ідеї українцями за кордоном та на батьківщині, у збереження культурної спадщини України. Її стараннями була повернута в Україну й передана до Центрального державного архіву кіно-, фото-, фонодокументів музична спадщини відомих в діаспорі, але зовсім незнаних в Україні композитора Богдана Весоловського та співака Антіна Дербіша.[6]

21 січня 2018 року вона звернулася до слова вдячності та заклику до збереження незалежності, побудови сильної демократичної європейської країни на заходах, присвячених 100-річчю Української Народної Республіки в Торонто[7].

• Почесна грамота Київського міського Голови, за активну громадську діяльність, збереження національних традицій, формування патріотичних почуттів у підростаючого покоління.
• Орден Архистратига Михаїла УПЦ КП, за заслуги по відродженню духовності в Україні та утвердженню Помісної Української Православної Церкви.

• Батько — Володимир Бойко (1892—1989), професор гімназії, викладав українську мову та літературу, українську історію.
• мати — Марія Бойко, донька пароха греко-католицької церкви отця Колянкiвського
• чоловік — Плав'юк Микола Васильович (05.06.1927—10.03.2012), Президент УНР в екзилі
• сини Орест та Нестор
• доньки Уляна та Оксана
• має 9 онуків та 4 правнуки.

• Список перших леді України

• МИКОЛА ПЛАВ'ЮК. Україна — життя моє. Від селянського сина — до державника