Плоска (Шепетівський район)

Пло́ска — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області.

село Плоска
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Шепетівський район
Громада Берездівська сільська громада
Облікова картка Село Плоска 
Основні дані
Населення 412
Площа 2,25 км²
Густота населення 183,11 осіб/км²
Поштовий індекс 30051
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°29′42″ пн. ш. 27°01′36″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 209 м
Водойми річки: Безіменна, Жариха
Місцева влада
Адреса ради 30051, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Мирутин
Карта
Плоска
Плоска
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області.» увійшло до складу Берездівської сільської громади [1]

Населення становить 412 осіб.

Походження назви

Походження назви часто асоціюють з рівнинним рельєфом. Також за аналогією із деякими іншими близькими населеними пунктами, котрі, схоже, були названі за іменами перших поселенців, осадників (Нетішин — імовірно, від Нетіши, Берездів — від Березда, Старий Кривин — від Крива). Можливо Плоска — від особи на ім'я Плоско (чия осада — Плоска́)[2].

«Етимологічний словник української мови» для іменника «плоска», серед іншого, приводить і праслов'янське значення — «блощиця»[3].

Географія

У селіф річка Безіменна впадає у річку Жариху.

Історія

Перші згадки про село датуються XV століттям. У документах князів Корецьких (постраждали під час пожежі у другій половині XVI століття) згадується справа розмежування маєтків між Іваном Острозьким та Іваном Корецьким, підтвердженим литовським князем Олександром, де серед інших сіл згадується й Плоска[2].

У іншому документі від 30 січня 1542 року Беата Острозька зі своєю донькою Гальшкою входили у володіння маєтком князів Острозьких, а село відносилось до категорії замкових[2]. Навесні 1577 року краєм прокотилась татарська навала, сусіднім селом Хлапотин-Красностав пролягав татарський шлях на Волинь. Станом на 1583 рік село налічувало 5 дворів, тут проживало 4 підсусідків — селян, які мешкали «на квартирах»; працювало два млинові кола[2].

На початку XVII століття Плоска належала Костянтину-Василю Острозькому. З 1603 по 1606 рік частину села тримав Богдан Краєвський, іншу, з 1604 по 1606 рік — Миколай Малищинський[2]. З 1606 по 1620 роки Плоска (23 родини і 7 підсусідків) разом із сусідньою Красносілкою перебувала в заставі у пана Бонтковського[2]. На той час у селі діяли млинок та корчма, спільний на два села ставок, діяли панські фільварочки, селянам було дозволено користуватися лісом на околицях Берездова[2]. 1621 року село переходить у власність Ганни Алоїзи Острозької (Ходкевич)[2]. Плоска (31 двір) знову повернулась під замкове управління[2]. Упродовж років Хмельниччини село майже знелюдніло й занепало. На початку 1660-х років навколишня місцевість належала Яну Замойському, у селі налічувалось 3 двори[2]. З часом Плоска перейшла до Конецпольських, селом з десятка дворів та водяним млином управляв пан Ґолінський, на чолі громади стояв війт Грицько[2].

Поле обширне й сіножатей є достаток, і лісів; від того села починається Заславська границя, і Корецька, [а] з третього боку [маєтки] пана брацлавського каштеляна.

У другій половині XIX столітті село із 33 дворів, де мешкало 300 осіб, на межі із Заславщиною належало до Довжецької волості Острозького повіту[2]. У селі була зведена дерев'яна церква. Площани були забезпечені землею, займались рільництвом, випасом худоби, отже були заможними[2]. У селі до початку Першої світової війни, діяв водяний млин Костянтина Яворського, на якому щорічно мололи до 246 тон борошна[2]. На винокурні князя Четвертинського щороку виробляли 352,7 тонни низькоякісного спирту[2]. Працював продуктовий магазин Шльоми Шрага[2].

У 1906 році село Довжанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 верст, від волості 8. Дворів 90, мешканців 445[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 509 осіб, з яких 233 чоловіки та 276 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 405 осіб[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

МоваВідсоток
українська 99,27 %
російська 0,73 %

Мовний склад населення

Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 99,27 % мешканців села.

Відомі люди

В селі народився Перестюк Микола Олексійович (*1 січня 1946) — український учений-математик, доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1987), академік НАН України (2009), академік АН ВШ України з 1993 р., заслужений діяч науки і техніки України.

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. Вихованець Т..
  3. ЕСУМ, 2004.
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.