Полянський Юрій Іванович

Юрій Іванович Полянський (6 березня 1892, Жовтанці, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область 19 липня 1975, Буенос-Айрес, Аргентина) — український геолог, географ і археолог. Старшина УГА, перший крайовий комендант УВО.

Юрій Іванович Полянський
Юрій Іванович Полянський
Юрій Полянський, 1930-ті роки.
1-й крайовий комендант УВО
1922  1923
Наступник: Петро Бакович
 
Народження: 6 березня 1892(1892-03-06)
Жовтанці, Кам'янський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть: 19 липня 1975(1975-07-19) (83 роки)
м. Буенос-Айрес,  Аргентина
Поховання: Монте-Гранде
Національність: Українець
Країна: Аргентина, Російська імперія і СРСР
Освіта: Віденський університет
Львівський університет
Ступінь: професор
Партія: УВО (19201929)
 
Військова служба
Роки служби: 19181975
Приналежність: Армія УНР
Рід військ: УГА
Звання:  Поручник
Битви: Перша світова війна

Польсько-українська війна

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Головна Рада Студентського Союзу 1912 р. 1-й ряд від ліва: Дарія Білинська-Навроцька, Василь Косаренко-Косаревич, А. Павлусевич, Осип Когут, М. Жила, Марія Твердохліб, Євген Коновалець; 2-й ряд: Степан Індишевський, нерозпізнаний, Іван Бабій, Юрій Полянський, В. Котецький, Олена Степанів, Роман Дашкевич, Петро Дідушок, Юліян Охримович.

Народився 6 березня 1892 року в селі Жовтанці, тепер Кам'янка-Бузького району Львівської області у родині священика.

У 1910 закінчив навчання у гімназії міста Ярослав. Продовжив навчання на математично-природничому відділі Віденського університету, згодом перевівся на даний відділ до Львівського університету, який закінчив у 1914.

У війську

Проходить службу в армії Австро-Угорщини у ранзі поручника артилерії.

Учасник листопадових боїв за Львів у 1918 в складі Української Галицької Армії.

Комендант УВО

Протягом 19201922 член Начальної Команди УВО. Обіймає посаду крайового коменданта УВО.

Наукова діяльність

Протягом 19201930 учитель географії Академічної гімназії у Львові, викладач таємного українського університету. З 1931 по 1939 викладач антропології Львівської богословської академії.

Від вересня по грудень 1939 року — заступник завідувача відділу освіти міста Львова. Від грудня 1939 року — керівник кафедри та професор географії Львівського державного університету імені Івана Франка. Від січня 1940 року — помічник ректора Львівського державного університету імені Івана Франка, науковий секретар університетської Вченої ради, а також декан географічного факультету Львівського університету.

Бургомістр Львова

У червні — вересні 1941 року — голова тимчасового правління міста Львова, бургомістр. Потім працював директором львівського Природознавчого музею.

На еміграції

Після Другої Світової війни проживав на еміграції в Австрії та Німеччині, а з 1947 в Аргентині.

Він працював в Аргентині як геолог, виконуючи різні дослідження для Державного геологічного інституту.

З 1958 по 1967 професор Університету Буенос-Айреса. В Аргентині опублікував 31 працю, переважно іспанською мовою. Деякі його праці Університет використовував як підручники.

Місце поховання

Похований на цвинтарі Монте-Гранде (Великий Буенос-Айрес, Аргентина)[1].

Примітки

  1. Парнікоза, Іван. Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 2. https://h.ua/ (українська). Хайвей.

Джерела

  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання

Попередник
Посада запроваджена
1-й Крайовий комендант УВО
1922-1923
Наступник
Петро Бакович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.