Поліський округ

Поліський округ — тимчасова адміністративна одиниця другої інстанції, що діяла на рубежі 1920—1921 років на території земель, на які поширювалася угода про попередній мир і перемир'я (т. зв. Східні креси), укладена в Ризі 12 жовтня 1920 року. Резиденцією окружної влади був Пінськ.

Поліський округ

пол. Okręg poleski

Адм. центр Пінськ
Країна  Польська Республіка
Підрозділи 9 повітів (1920)
Населення
 - повне 0
Площа
 - повна

Поліський округ утворено 20 грудня 1920 р. урядом Польської Республіки з деяких тодішніх районів, що перебували у віданні ЦУСЗ (1919-20) та ТУПіЕТ (1920): Берестейського (південно-західна частина), північна частина Волинської[1] та східні частини Мінської округи[2]. Керівником округу був т. зв. начальник округу, який представляв польський уряд і відповідав за виконання наказів міністрів та керував органами влади і установами на ввіреній йому території[3].

До складу Поліського округу входили такі повіти:

19 лютого 1921 року Поліський округ перетворено на Поліське воєводство, за винятком Біловезького повіту[4], який було включено у засноване раніше (14 серпня 1919 року[5]) Білостоцьке воєводство[6].

Примітки
  1. Північна частина Ковельського повіту, з якої 12 грудня 1920 року створено Каширський повіт.
  2. Гміни Круговичі та Заостровіччя Слуцького повіту, які увійшли до складу новоствореного (7 листопада 1920 р.) Лунинецького повіту Берестейської округи.
  3. Dz. U. z 1920 r. Nr 115, poz. 760
  4. Без ґмін Дмитровичі, Дворці, Половці та Верховиці, які в той самий час повернулися до Берестейського повіту.
  5. Dz. U. z 1919 r. Nr 65, poz. 395
  6. Dz. U. z 1921 r. Nr 16, poz. 93
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.