Півень

Пі́вень — самець курки; в загальному сенсі, самці всіх птахів родини фазанових. Зовні від курки зазвичай відрізняється великим гребінцем та сережками, також пишним і часто різнобарвним хвостовим оперенням.

?
Півень — самець домашньої курки

Голова півня
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Фазанні (Phasianinae)
Рід: Фазан (Phasianus)
Вид: Домашня курка (Gallus domesticus)
Біноміальна назва
Gallus domesticus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Roosters
Віківиди: Gallus domesticus
ITIS: 176086
NCBI: 9031
Півень

Назва, походить напевно, від слова «пі́ти», «співати»[1] (пор. біл. певень, рос. петух, діал. петун, серб. пиjевац/pijevac, церк.-слов. пѣтель), а крик птаха сприймається різними народами інакше: укр. ку-ку-ріку, латис. ki-ke-ri-gū, рос. ку-ка-реку, болг. кукуригу.

Також — флюгер чи прикраса у вигляді такого птаха. Рідко — самець деяких інших птахів ряду куроподібних. У переносному значенні півень — задерикувата й запальна людина.

Півень в культурі
  • Півень — символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої.
  • У східнослов'янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника — часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів — знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі — свідчить про закінчення дії нечистих сил.
  • Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня.
  • У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян».
  • Півень — символ Франції, і причиною тому зазвичай називають омонімію латинських слів gallus («півень») і Gallus («галл»). Випадковий збіг двох незв'язаних між собою за походженням слів привів до асоціювання себе з півнями нащадків населення давньої Галлії.
  • В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ. cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня доти, поки птиця не помирала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). У деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка волосінню завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
  • До поширення годинників у селах час визначали за співом півнів: перші півні — близько 10 вечора, другі півні — близько опівночі, треті півні — близько 2 години ночі[2].

Прислів'я, мовні звороти
«Золотий півень та курка» — розпис на вертикальному сувої авторства невідомого корейського художника.

Існує ряд фразеологізмів з цим словом:

  • До других (третіх) півнів — до пізнього часу, коли вдруге (втретє) співають півні.
  • До (перших) півнів — до першого співу півнів уночі; до півночі.
  • Іти (ходити, виступати і таке інше) півнем — рухатися, набравши хороброго, бадьорого, іноді зверхнього вигляду.
  • Перші (другі, треті) півні співають (проспівали) — перший (другий, третій) нічний спів півнів, що відповідає певному часові доби.
  • Півень убрід переходить (переходив) — про дуже мілку, змілілу водну перепону (річку, струмок і таке інше).
  • Пускати (пустити, ловити, зловити) півня — видавати пискливий звук, зриваючи голос під час співу або мовлення.
    • Пускати (пустити) [червоного] півня — підпалювати що-небудь, викликати пожежу з метою помсти.
  • Співати (заспівати) півнем — наслідувати, удавати спів півня.
  • Червоний півень — пожежа.

Вік
Курка. Людина.
4,25 місяця. 14 років.
4,5 місяці. 17 років.
6 місяців. 25 років.
10 місяців. 27 років.
1 рік. 30 років.
1,1 року. 32 роки.
2 роки. 38 років.
2,3 року. 41 рік.
3,5 роки. 45 років.
4 роки. 47 років.
5 років. 51 рік.

Див. також

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Півень // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела
  • Півень // Словник української мови в 11-ти томах / [уклад. В. Винник, В. Градова та ін.]. — Т. 6. П-Поїти — К.: Наукова думка, 1975. — 832 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.