Підкаліберний снаряд

Підкаліберний снаряд — артилерійський снаряд основного призначення, що має діаметр уражаючої частини менше за калібр гармати, для стрільби з якої він призначений. Правильний рух по каналу ствола підкаліберного снаряда забезпечується провідним пристроєм, який відповідає калібру зброї. Зменшення калібру підкаліберного снаряда призводить до зменшення його маси порівняно з каліберним снарядом, що дозволяє отримати при цьому калібрі гармати значно більшу початкову швидкість. Крім того, у підкаліберного снаряда після відділення в польоті провідних пристроїв зменшується площа поперечного перерізу снаряда, що призводить до поліпшення його балістичного коефіцієнта. Завдяки наявності цих властивостей у підкаліберного снаряда можна отримати значно більшу (до 2 разів) максимальну дальність стрільби, дальність прямого пострілу, різко зменшити час польоту до цілі, підвищити бронепробивність і ймовірність ураження рухомих цілей (літаків, танків тощо) в порівнянні зі звичайними снарядами.

Малюнок відокремлення металевого піддона від стрілоподібного сердечника підкаліберного снаряда на польоті

Підкаліберний снаряд

Бронебійний підкаліберний снаряд до 125-мм танкової гармати 2А46 танків Т-64, Т-72, Т-80, Т-90

Залежно від способу забезпечення стійкості на польоті підкаліберні снаряди поділяються на обертові і оперені. Оперені підкаліберні снаряди при відповідній конструкції провідних пристроїв можуть вистрілюватися як з гладкоствольних, так і з нарізних гармат. Ведучі пристрої виготовляються з легких металів або полімерних матеріалів. Вони діляться на невідокремлювані в польоті, відокремлювані після вильоту з каналу ствола і ті, що обтискуються при русі по каналу ствола.

Невідокремлювані провідні пристрої зазвичай застосовуються в бронебійних підкаліберних снарядах і руйнуються при ударі об броню, а ураження завдає бронебійний сердечник, виготовлений з металу високої щільності і твердості, наприклад з карбіду вольфраму з домішкою нікелю. Підкаліберні снаряди такої конструкції знайшли широке застосування в Другій світовій війні. Проте вони мали істотний недолік: через великий балістичний коефіцієнт в польоті швидко втрачали швидкість і на траєкторії фактично були каліберними снарядами, а підкаліберними снарядами ставали лише при ударі об броню. У сучасних умовах їх замінили оперені бронебійні підкаліберні снаряди з відокремлюваними провідними пристроями, які, маючи значно більшу швидкість зустрічі з ціллю, довжину і відносну масу (відносно куба калібру ствола), мають потужну ударну дію по броні.