Підлісне (Кропивницький район)

Підлі́сне (до 1945 року — Федвар) — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1022 осіб. Колишній центр Підлісненської сільської ради.

село Підлісне
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Кропивницький район
Громада Олександрівська селищна громада
Рада Олександрівська селищна рада
Облікова картка Підлісне 
Основні дані
Населення 1022
Поштовий індекс 27342
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°47′03″ пн. ш. 32°15′11″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 217 м[1]
Водойми річка Северинка
Місцева влада
Карта
Підлісне
Підлісне
Мапа

 Підлісне у Вікісховищі

Географія

У селі бере початок річка Северинка.

Історія
Школа

Перша згадка про село належить до 1705 року.

У 1752–1764 роках тут була 13 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Лісницьке (існувало ще до Нової Сербії), Ліснинський шанець, Федварь, Федвар (сербський аналог — Фелдвар). Є припущення, що у середині 17 ст. це Лісники, маєтність Лісницьких, з яких за Хмельниччини уславився полковник Григорій Лісницький (рід його перебрався на Лівобережжя до Миргородського полку).

Станом на 1772 рік, у Федварському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Петропавлівська церква. В 1769 році під час нападу татар священник церкви Сава Константинов був убитий, а його дружина з сином взяті в полон і продані до Константинополя. У 1775 році, по поверненні дружини, хати священника вже не існувало, як і майна. З 1771 року священником церкви був Яків Орловський. На той час в шанці знаходилось понад 150 дворів. Петропавлівська церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню[2].

Станом на 1886 рік, у селі, центрі Федварської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 4927 осіб, налічувалось 819 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 4 лавки, винний склад, відбувались базари щовівторка та щосуботи[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 288 жителів села[4].

В період тимчасової німецької окупації краю багато його жителів вступили в партизанський загін імені Ворошилова, який базувався в Нерубаївському лісі. Зараз в центрі Підлісного відкрито меморіальний парк, де встановлено кілька пам'ятників. Молоді зв'язківці Ф. Шепель, Я. Матвієнко, І. Юрченко, І. Коноваленко попередили партизанський загін про облаву, проте самі були захоплені в полон. Могила юних героїв знаходиться в Плоскому лісі[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1154 особи, з яких 488 чоловіків та 666 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1021 особа[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

МоваВідсоток
українська 97,65 %
російська 2,15 %
молдовська 0,20 %

Відомі люди

В Підлісному народився український актор та режисер Гнат Петрович Юра (1888—1966), його брати — відомі українські актори Олександр та Терентій Юри, а також хоровий диригент Авдієвський Анатолій Тимофійович, Білоус Володимир Васильович (1937) — автор книги «У вирі вогню та омани» (вид. «Сучасний письменник», 2008); книги «Мова чи „нарєчіє“» (Київ: Юніверс, 2016), книга «Гіркі яблука»(вид. Юніверс, м . Київ, 2021 р.) — відомий вчений, автор понад 90 наукових праць і винаходів.

Примітки
  1. Прогноз погоди в с. Підлісне
  2. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041. (рос.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Підлісне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Проценко, В. (1973). Тясмин чекає на вас. Дніпропетровськ: Промінь.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.