Пічкур дунайський

Пічкур дунайський, або пічкур-білопер дунайський[2] (Romanogobio uranoscopus) — невелика прісноводна річкова риба невеликих мілководних річок передгірної зони. Один з близько 20-ти видів роду, один з 7-ми видів роду в фауні України. Раніше в Україні вид розглядався у ранзі підвиду Пічкур дунайський довговусий — R. uranoscopus friči (Vladykov, 1925). Занесений до Червоної книги України як зникаючий вид.

?
Пічкур дунайський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Пічкур-білопер (Romanogobio)
Вид: Пічкур дунайський
Romanogobio uranoscopus
(Agassiz, 1828)
Синоніми

Gobio uranoscopus (Agassiz, 1828)
Gobio uranoscopus (Agassiz, 1828)
Gobio frici Vladykov, 1925
Gobio uranoscopus (Agassiz, 1828)
Gobio uranoscopus frici Vladykov, 1925
Gobio uranoscopus uranoscopus (Agassiz, 1828)[1]

Посилання
Вікісховище: Romanogobio uranoscopus
EOL: 212215
ITIS: 689990
МСОП: 9298
NCBI: 327685
Пічкур дунайський

Зовнішня будова

Тіло видовжене, низьке, не сплюснуте з боків. Хвостове стебло довге, тонке, майже циліндричне, його висота завжди менша за ширину. Груди і горло повністю вкриті лускою. Вусики довгі, виходять за задній край ока і зазвичай досягають заднього краю передкришки. Найбільша довжина тіла 11-12 см, маса до 30 г, тривалість життя близько 5-6 років. Верхня частина тіла від зеленкувато-сірого до червонувато-коричневого кольору, нижче світлішає до жовтуватого на череві. Позаду спинного плавця 2-3 поперечні темні плями. 7-10 великих округлих темних плям розташовані вздовж бічної лінії, по одній добре помітній білуватій або жовтуватій плямці є вище і нижче основи хвостового плавця з кожного боку, а на спинному і хвостовому плавцях по два ряди темних плямочок.

Поширення

Ендемік басейну Дунаю. В Україні відзначений в річках Закарпаття (Ріці, Боржаві, Тересві, Шопурці) та Буковини (Сіреті).

Особливості біології

Прісноводна річкова донна риба невеликих стрімких, добре насичених киснем, чистих мілководних річок передгірської зони, яка дуже чутлива до забруднення води. Зазвичай тримається поодинці або маленькими групами. Завдяки досить пістрявому забарвленню добре маскується серед дрібного або середнього за розмірами каміння на глибині 0,5-1 м, де майже не рухаючись може залишатися практично весь світловий день. Розмноження відбувається в травні-червні. Нерест порційний, починається при температурі води 11,5°С і відбувається в прибережних ділянках з помірною течією на глибинах 7-20 см. Ікра клейка. Живиться діатомовими та іншими водоростями і дрібними бентичними тваринами (червами, личинками комах тощо).

Чисельність та причини її зміни в Україні

Дуже низька. Виявлено поодинокі особини в р. Ріці, Боржаві, Шопурці та Сіреті. Причини зміни чисельності невідомі, вірогідно, завжди був нечисленним.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Заборона вилову, виявлення типових місць перебування і встановлення в них заповідного режиму, зокрема, встановити заповідний режим на р. Ріці й Сіреті. Занесений до Червоної книги України (1994), списків Бернської конвенції і МСОП.

Господарське та комерційне значення

Промислового значення не має.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.