Піщатка (Білорусь)
Піща́тка (біл. Пясчатка) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада[1].
село Піщатка | ||||||
Основні дані | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
52°28′15″ пн. ш. 23°22′25″ сх. д. | ||||||
Країна | Білорусь | |||||
Область | Берестейська область | |||||
Район | Кам'янецький район | |||||
Рада | Рясненська сільська рада | |||||
Засновано | XIII ст. | |||||
Перша згадка | 1566 | |||||
Населення | 18 (2009[1]) | |||||
Часовий пояс | UTC+3 | |||||
Транслітерація назви | Piasčatka | |||||
Поштовий індекс | 225071 | |||||
Піщатка | ||||||
Піщатка Піщатка (Берестейська область) | ||||||
Назва
- Піща́тка (біл. Пясчатка, пол. Piszczatka, рос. Песчатка) — сучасна назва[2][3].
- Піща́тка Полове́цька (пол. Piszczatka Połowiecka, рос. Песчатка Половецкая) — первісна стара назва[4].
- Пішча́тка — альтернативне написання сучасної назви[5].
- Пішча́та, Піща́та — альтернативна назва[5].
- Піщальня (біл. Пяшчальня) — альтернативна назва[5].
- Піщанка, Пішчанка (біл. Пясчанка, Пішчанка) — альтернативна назва[5].
- Піщета (біл. Пішчэта) — альтернативна назва[5].
Історія
Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців[4]. Про колишніх засновників свідчить урочище Боняк, розташоване неподалік села й назване на честь видатного половецького хана[5].
Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства[5].
У XVIII ст. входило до володінь князів Радзивілів (1740 року селяни скаржилися Ганні Радзивіл про утиски і знущання солдат, які перебували на постої в селі)[5]. 1792 року перейшло до маєтностей Петра Ожаровського[5].
Адміністративна історія
- з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, Милейчицька волость, Половецьке війтівство.
- з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
- з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость.
- з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
- з 12 грудня 1920: Тимчасове правління (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна.
- з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни).
- з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Високо-Литовська гміна.
- з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі).
- з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область.
- з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, Більський крайскомісаріат.
- з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район.
- з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район.
- з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.
Населення
До початку XVІ століття місцеві жителі згадувалися як половці[4]. У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич, зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів[5].
- 1897: 391 осіб[4]
- 1999: 25 осіб
- За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 18 осіб[1].
Серед мешканців села зафіксовано патроніми половецького походження:
Транспорт
Через село проходить республіканська дорога Р16 (Тюхничі—Високе—Піщатка), яка виходить на кордон із Польщею. У травні 2006 року за наказом білоруського президента Олександра Лукашенка в селі встановили автодорожній прикордонний перехід № 10 (Піщатка-Половці)[6].
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 24 лютого 2020. (англ.)
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік… С. 174
- Леонюк В. Половецька волость // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 250. — ISBN 966-95063-0-1.
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
- Наказ Президента Республіки Білорусь від 10 травня 2006 р. № 313
Джерела
- Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
- Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
- Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9.