Раві Шанкар

Раві Шанкар (англ. Ravi Shankar, бенг. রবি শঙ্কর Robi Shôngkor, гінді रवि शङ्कर or शंकर; нар. 7 квітня 1920 — 11 грудня 2012) — індійський композитор, співак і віртуоз гри на ситарі. Раві Шанкар вважається найвідомішим у світі індійським музикантом. Він вніс великий внесок в популяризацію в західних країнах індійської класичної музики та національного індійського музичного інструменту — сітара.

Раві Шанкар
гінді रवि शंकर
Зображення
Основна інформація
Дата народження 7 квітня 1920(1920-04-07)
Місце народження Варанасі, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія[1][2]
Дата смерті 11 грудня 2012(2012-12-11) (92 роки)
Місце смерті Сан-Дієго, Каліфорнія, США[1]
Роки активності 1930 — 2012
Громадянство Індія
Національність Bengali Brahminsd
Віросповідання Індуїзм
Професії композитор, музикант, кінорежисер, віртуоз, політик
Жанри Hindustani classical musicd і Indian classical musicd
Нагороди

Ramon Magsaysay Awardd (1992)

Banga Bibhushand

Praemium Imperiale (1997)

James Parks Morton Interfaith Awardd

Премія Академії Сангіт Натакd (1962)

Grammy Award for Best Chamber Music Performanced (1967)

Премія «Греммі» за найкращий альбом року (1972)

Polar Music Prize (1998)

Grammy Award for Best World Music Albumd (2001)

Grammy Award for Best World Music Albumd

Tagore Awardd (2012)

Fellow of the Sangeet Natak Akademid

Азійська премія культури Фукуока (1991)

honorary doctor of the University of Calcuttad

www.ravishankar.org
 Файли у Вікісховищі

Музична кар'єра Раві Шанкара тривала більше шести десятиліть, і його міжнародна кар'єра є найтривалішою у світі згідно з «Книгою рекордів Гіннеса».

Життєпис

Раві Шанкар народився 7 квітня 1920 в Бенаресі, Британська Індія (нині Варанасі, Індія) в сім'ї брахманів, молодшим із семи братів.

У 1930 році переїхав до Парижа. Починаючи з 12 років, виступав в Європі і США як танцюрист і музикант разом зі старшим братом Удаєм Шанкаром, хореографом і засновником танцювальної трупи Company of Hindy Dance and Music.

У 1939 році Раві Шанкар вперше виступив в Аллахабаді (Індія) з сольним концертом.

До 1945 року у Шанкара вже була репутація провідного виконавця традиційної індійської музики. Він звернувся до композиції, став писати музику до балетів і кінофільмів. На замовлення Комуністичної партії Індії Шанкар написав балет «Безсмертна Індія» (India Immortal), присвячений політичній і культурній історії Індії. Великий успіх на сценах Бомбея і Калькутти мав його балет «Відкриття Індії» (Discovery of India), написаний в 1948 році за мотивами книги Джавахарлала Неру і також пов'язаний з тисячолітньою історією країни. Пізніше Шанкар ще не раз звертався до балетної музики, яку добре відчував, багато в чому і завдяки власній кар'єрі танцівника.

З кінця 1948 року Раві Шанкар став директором музичних програм, спочатку іноземній служби Індійського радіо, а потім і всього Індійського радіо і одночасно керівником ансамблю національних інструментів.

Джордж Гаррісон, Джеральд Форд та Раві Шанкар

1950—1955 роки — період найбільшої активності Шанкара як композитора, головним чином на одній із всесвітньо відомих кіностудій в Калькутті. На думку багатьох, завдяки Раві Шанкар в світі дізналися і полюбили індійську музику. Багато в чому цьому сприяло тісне співробітництво знаменитого музиканта з групами The Beatles (саме у Шанкара Джордж Гаррісон у 1960-ті роки брав уроки гри на гітарі та ситарі і з його музики черпав натхнення) і The Rolling Stones. Джордж Гаррісон називав Раві Шанкара «хрещеним батьком світової музики» .

Шанкар брав участь у двох найзнаменитіших фестивалях в історії року: фестивалі поп-музики в Монтерей (штат Каліфорнія, США) в 1967 році (разом з Джимі Гендріксом, Дженіс Джоплін, колективами The Who, Blood, Sweat & Tears і іншими) і легендарному фестивалі у Вудстоку (штат Нью-Йорк, США) в 1969 році.

У серпні 1971 року Шанкар взяв участь в організованому Джорджем Гаррісоном у нью-йоркському Madison Square Garden концерті в підтримку Бангладеш. Разом з ними в концерті брали участь такі зірки, як Боб Ділан, Рінго Старр і Ерік Клептон. Потрійний альбом The Concert for Bangladesh був виданий в тому ж році бітлівською фірмою Apple.

У 1980-ті роки Шанкар концертував разом з популярним американським скрипалем і диригентом Ієгуді Менухіним, працював у кіно.

У березня 1982 року Шанкар виконав свій знаменитий концерт для ситара в лондонському Royal Festival Hall у присутності прем'єр-міністрів Індії та Великої Британії, а також принца Чарльза.

У 1997 році Раві Шанкар заснував благодійний фонд Ravi Shankar Foundation, на кошти якого в Делі був побудований музичний освітній центр для вивчення традиційної музики, з солідними архівами і власною студією звукозапису.

11 грудня 2012 Раві Шанкар, якого називали «королем ситара», помер в США у віці 92 років.

Заслуги Раві Шанкара в області мистецтва відзначені безліччю премій, нагород і почесних звань, у числі яких три премії «Греммі», 14 почесних докторських титулів, Імператорська Премія Японії (1997).

Шанкар — лауреат найпрестижніших премій Індії — Padma Vibhushan (приз за музику до фільму «Кабулієць») і Bharat Ratna, або «скарб Індії»; володар премій ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ. Раві Шанкар — почесний член Американської академії мистецтв, командор ордена Почесного легіону Франції.

У 2004 році він висувався на здобуття Нобелівської премії миру.

У Раві Шанкара дві дочки, також прославлені музиканти: співачка Нора Джонс (Norah Jones), в активі якої вісім премій «Греммі», і ситаристка і композитор Анушка Шанкар (Anoushka Shankar), часто виступала разом з батьком.

4 травня 2012 року Раві Шанкар вперше відвідав Україну. Під час розмови з Олегом Скрипкою він підтвердив ключову роль розвитку культури у ході позитивних змін сучасного світу та подякував українському рокерові за сприяння налагодженню мистецьких зв'язків між Україною та Індією.

Дискографія

Студійні та живі альбоми
  • The Original Uday Shankar Company of Hindu Musicians, Recorded During the Historic 1937 Visit to the United States (1937) — also available as part of Flowers of India (2007)
  • Three Ragas (1956)
  • Anuradha (1960)
  • Improvisations (1962)
  • India's Most Distinguished Musician in Concert (1962)
  • Ravi Shankar (Odeon, India catalogue) (1963)
  • India's Master Musician (1963)
  • In London (1964)
  • Ragas & Talas (1964)
  • The Master Musicians of India (with Ali Akbar Khan) (1964)
  • Portrait of Genius (1964)
  • Sound of the Sitar (1965)
  • West Meets East (Album 1) with Yehudi Menuhin (also titled Menuhin Meets Shankar) (1966)
  • At the Monterey Pop Festival (1967)
  • In San Francisco (1967)
  • West Meets East (Album 2) with Yehudi Menuhin (1967)
  • Live at Monterey (1967)
  • The Exotic Sitar and Sarod (1967)
  • Two Raga Moods (1967)
  • A Morning Raga / An Evening Raga (1968)
  • The Sounds of India (1968)
  • In New York (1968)
  • At the Woodstock Festival (1969)
  • Music Festival From India (1969)
  • Six Ragas (1970)
  • Four Raga Moods (1971)
  • Raga [Original Soundtrack Album] (1971)
  • The Concert for Bangladesh (credited to George Harrison & Friends) (1971)
  • Concerto for Sitar & Orchestra with London Symphony Orchestra and André Previn (1971)
  • The Genius of Ravi Shankar (1972)
  • In Concert 1972 with Ali Akbar Khan (1973)
  • Transmigration Macabre (1973) (soundtrack for the film «Viola»)
  • Ragas with Ali Akbar Khan — contains The Master Musicians of India (1964) and the Ali Akbar Khan album The Soul of Indian Music (1965) (released as a double album in 1973)
  • Shankar Family & Friends (1974) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
  • Ravi Shankar's Music Festival from India (1976) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
  • Shankar in Japan (1979)
  • Homage to Mahatma Gandhi (1981)
  • Raga-Mala (Sitar Concerto No. 2) (1982)
  • Pandit Ravi Shankar (1986)
  • Tana Mana (1987)
  • Ravi Shankar: the Doyen of Hindustani Music (1988)
  • Inside the Kremlin (1988)
  • Passages with Philip Glass (1990) (Atlantic Records)
  • Concert for Peace: Royal Albert Hall (1995)
  • Genesis (1995)
  • Towards the Rising Sun (1996)
  • In Celebration (Album) (1996)
  • Chants of India (1997) − available as part of Ravi Shankar—George Harrison Collaborations box set (2010)
  • Raga Tala (1997)
  • Shankar: Sitar Concertos and Other Works (1998)
  • Vision of Peace: The Art of Ravi Shankar (2000)
  • Full Circle: Carnegie Hall 2000 (2001)
  • Between Two Worlds (documentary directed by Mark Kidel) (2001)
  • Flowers of India (2007)
  • Ravi Shankar, George Harrison — Collaborations (2010)
  • Symphony with London Philharmonic Orchestra and David Murphy (2012)
  • Living Room Sessions — Part 1 (2012)

Музика в кіно
  • Місто в долині (नीचा नगर, 1946, реж. Четан Ананд)
  • Music Direction Apu Trilogy (1955—1959, реж. Сатьяджит Рай)
  • Performed music for the animated short, A Chairy Tale (1957, реж. Норман Макларен)
  • Anuradha, (1960 — soundtrack composer, Hindi)
  • Alice in Wonderland (1966, реж. Джонатан Міллер) — composer of original score
  • Chappaqua (1966, реж. Конрад Рукс)
  • Charly (1968, реж. Ральф Нельсон)
  • Prominently figures in D. A. Pennebaker's classic documentary Monterey Pop (1968)
  • Woodstock: The Movie (1970)
  • Raga (1971, реж. Говард Ворт)
  • The Concert for Bangladesh (1971)
  • Viola (1973, produced by R. Davis), British art film, soundtrack album: Transmigration Macabre, Spark Records SRLM 2002
  • Music for Gandhi (1982) (реж. Річард Аттенборо), (Academy Award nomination for Shankar and George Fenton)
  • Genesis (1986)
  • Concert for George (2003)
  • Forbidden Image (реж. Jeremy Marre)

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118764993 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Portrait of the artist: Ravi Shankar, musician // The Guardian / за ред. K. Viner — Britain: 2011. — 161152 екз. — ISSN 0261-3077; 1354-4322; 1756-3224
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.