Рафаель Маркес

Маркес починав свою кар'єру в гвадалахарському клубі «Атлас», в якому він дебютував у 17 років. Він успішно заграв в мексиканському клубі, зігравши за нього в 77 іграх і отримавши запрошення в національну збірну Мексики в 1997 році.

У 1999 році за 6 млн євро Маркес перейшов у «Монако». У Франції успіх до Маркеса прийшов також швидко, і вже в першому своєму сезоні він допоміг команді стати чемпіоном Франції. Незважаючи на пропозиції з більш великих клубів, Маркес залишався в «Монако» до 2003 року, вигравши в останньому сезоні Кубок Франції, після чого перейшов в «Барселону» за 5 млн євро.

Рафа Маркес у складі «Барселони». 2008 року.

У першому сезоні в «Барселоні» мексиканець зіграв у 21 грі, виступаючи на позиції центрального захисника, і допоміг команді посісти 2-е місце в чемпіонаті. У другому сезоні Маркес грав на позиції опорного півзахисника, оскільки травми отримали Тьяго Мотта, Едмілсон і Херард Лопес. Він провів відмінний сезон, будучи одним з найважливіших гравців для перемоги «Барселони» в чемпіонаті Іспанії. В «Барселоні» грав під номером 4. Під цим номером виступала одна з легенд каталонського клубу Хосеп Гвардіола. За час виступів за «блаугранас» Маркес чотири рази виборював титул чемпіона Іспанії, ставав володарем Кубка Іспанії, тричі вигравав Суперкубок Іспанії та двічі Лігу чемпіонів УЄФА, а також був володарем Суперкубка УЄФА у 2009 році.

1 серпня 2010 року Рафаель підписав контракт з клубом MLS «Нью-Йорк Ред Буллз», слідом за Тьєррі Анрі, який у липні того ж року також відправився в США з «Барселони»[6]. 12 грудня 2012 року клуб «Нью-Йорк» оголосив про розірвання контракту з Маркесом за згодою сторін[7].

13 грудня 2012 року стало відомо, що Маркес перейшов в мексиканський клуб «Леон» з Ліги МХ, за який почав виступати з сезону Клаусура 2013[8]. З командою він виграв Апертуру 2013 та Клаусуру 2014 років, ставши першим мексиканським футболістом, який виграв титули чемпіона в трьох різних країнах[2].

4 серпня 2014 року Рафаель Маркес поповнив склад італійського клубу «Еллас Верона»[9]. У італійській команді провів півтора року, взявши участь у 35 матчах Серії А.

21 грудня 2015 року було оголошено, що Маркес повернувся у свій рідний «Атлас»[10]. 19 квітня 2018 року Маркес оголосив, що він вийде на пенсію в кінці сезону[11]. Маркес відіграв свій фінальний матч на «Естадіо Халіско» 20 квітня проти «Гвадалахари» (1:0). Наступного тижня Маркес зіграв свій останній клубний матч — проти «Пачуки», який закінчився внічию 0:0[12].

Перший матч за збірної Мексики Маркес провів 5 лютого 1997 року проти команди Еквадору. Маркес дуже скоро став одним з найважливіших гравців збірної, зіграв у всіх матчах збірної на чемпіонатах світу 2002, 2006, 2010 і 2014 років. Маркес — єдиний футболіст в історії, який був капітаном своєї національної команди на п'яти чемпіонатах світу[13].

У червні 2017 року Маркес оголосив, що має намір завершити кар'єру гравця після чемпіонату світу 2018 року[14]. Потрапивши у остаточну заявку на чемпіонат світу 2018 року у Росії[15] , він вп'яте поспіль зіграв на чемпіонатах світу, ставши лише третім гравцем, якому вдавався такий результат після співвітчизника Антоніо Карбахаля і німця Лотара Маттеуса[16].