Рибас Тарас Михайлович

Народився 14 березня 1919 року в Старих Санжарах, Полтавської області, в сім'ї земських працівників.

Дід - Іполит Петрович Рибас був земським гласним (депутатом) і наглядачем земського училища. Батько Михайло Іполитович - учасник Першої Світової війни, телеграфіст, комісар фінансів Старо-Санжарської Ради, потім бухгалтер. Мати - Олександра Павлівна Рибас (Кислова) - завідувачка акушерським пунктом.

У 1937 році закінчив школу і вступив до Новочеркаський інженерно-меліоративний інститут. Через важку спортивну травму залишив навчання на 4-му курсі.

Брав участь у Німецько-радянській війні. У 1943 році служив в Старобільській частині ППО. Потім працював літсотрудніком Старобільської районної газети «Колгоспне життя».

Після переїзду в Луганськ з 1944 по 1959 рік працював в газеті «Ворошиловградська правда» літпрацівником, завідувачем відділом, літературним редактором.

Протягом декількох років працював редактором обласного книжкового видавництва.

У 1952 році заочно закінчив історико-філологічний факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченко.

У 1965 році став засновником і першим керівником новоствореної Луганській письменницької організації в складі Союзу радянських письменників України.

Помер 12 березня 1977, за 2 дні до свого 58-річчя, в Полтавській лікарні, по дорозі з Києва до Луганська .

меморіальна дошка за місцем проживання в Луганську

Найбільш масштабним твором Рибаса є роман «Червоний сніг», який отримав у 1971 році премії Спілки письменників і ВЦРПС за кращий твір робочої тематики.

Обирався членом правління Спілки письменників України, членом Республіканського Комітету по Шевченківських премій.

Був кандидатом в члени обкому КПРС.

Відзначений орденом Трудового Червоного Прапора.

Дружина - Ірина Петрівна Рибас.

Діти - Наталя та Олексій.

На честь письменника названо вулиці в місті Старобільськ та у Луганську .