Роквелл Кент

Роберт Генрі (1865—1929) — відомий представник реалістичного мистецтва США, ватажок так званих «нью-йоркських реалістів» і супротивників американського академізму. В майстерні Роберта Генрі молодий митець отримав потужну мистецьку школу і став прибічником реалізму, який не полишав все життя. Серед учнів Генрі того ж часу — Едвард Хоппер та Джордж Беллоуз.

Саме за порадою Генрі Роквелл Кент поїхав на острів Монхеган, до дикої природи, на північ, який стане наскрізною темою в творчості художника. Пізніше Кент стане одним з небагатьох художників, що малюватиме Гренландію, Вогняну Землю, Аляску, дикі куточки і заповідники штату Массачусетс тощо.

Роквел Кент пошлюбився 1908 року з Кетлін Вайтинг, котра була племінницею його вчителя Еббота Тейєра (1849—1921). До шлюбу молоді зустрічались нечасто, лише тоді, коли Кент прибував з острова Монхеган в Беркшир, де мешкала наречена. Необхідність заробляти примушувала художника міняти місця роботи. 1913 року у них народилась третя дитина. Життя в Нью-Йорку, небезпечне і дороге, примусило забрати родину 1914 року на острів Ньюфаундленд, де було дешевше і здоровіше для дітей. Всього родина мала п'ятеро дітей[1].

Роквелл Кент, 1933 рік

З 1930-х років починається участь Кента в політичних рухах. З 1939 року він у політичній організації соціалістичного спрямування. Художник був посланцем до Всесвітнього конгресу за розброєння та мир, став членом Всесвітньої Ради Миру з 1955 року.

У 1950 році він вперше приїхав до СРСР. Подорож була нетривалою, але справила приємне враження на митця. Неприємне враження, навпаки, було у Держдепартамента США, що позбавив художника закордонного паспорта. Кент подав судовий позив на Держдепартамент. Тяганина тривала декілька років, але суд визнав правоту художника. Прихильності до владних установ США у Кента це не додало. Він став політично «неблагонадійним» на батьківщині. Всі його спроби подарувати свої картини і збірки музеям США відхилили.

Художник нажив підозріле ставлення влади і втратив популярність в країні, де запанували абстракціонізм і інші течії постмодернізму. Роботи художника не купували. У нього виникло оманливе відчуття непотрібності своїх творів для США.

Серед подорожей художника і подорож до СРСР. Виставки картин американського майстра в межах дозованої цензури мали тим не менше шалений успіх в СРСР. Адже пейзажі не агітували за капіталізм. Твори майстра змогли побачити в різних містах СРСР, серед яких Рига, Ленінград, Одеса, Київ, Москва. Художник з дружиною приїздили в Україну у Закарпаття, а також в Київ і Крим.

Позбавлений уваги і підтримки на батьківщині, літній художник наважився на незвичний крок і подарував СРСР значну кількість своїх творів живопису і графіки.

Три міста в Україні після розподілу дару отримали картини художника, серед них Львів[2], Одеса[3], Київ[4].

Роквелл Кент з великим теплом ставився до жителів Радянського Союзу, в мистецькому середовищі якого знайшов однодумців в розумінні призначення мистецтва. У передмові до другого видання повісті «Саламіна» він писав: «Нещодавно в Москві я зустрівся з двома обдарованими молодими художниками з Києва Адою Рибачук і Володимиром Мельниченком. Вони жили і працювали в Радянській Арктиці, так само, як і я, вони люблять Крайню Північ і його мешканців. Мені говорили, нібито дехто дорікав цим художникам, що, живучи на півночі, вони відриваються від дійсності. Яке несправедливе це звинувачення! Під блискучим покривом сучасного життя, його культурних манер і одягу, все зростаючих зручностей, знаходиться Людство, Людина, з його розумом і почуттями. Хіба це не змушує нас прагнути проникнути крізь покрови, щоб пізнати людину, її сутність? Хіба мистецтво не повинно відкрити її нам? Цю сутність відкривають роботи двох згадуваних молодих художників ... Ми, хто прагнуть створити для людей кращий світ, повинні знати глину, з якої ліпимо людину. » [5].

Шлях до садиби Кента — Асгор

Майстерня

В квітні 1969 року сталася пожежа в садибі Кента Асгор. Згоріли будинок і колекції, привезені з подорожей, бібліотека у 10 000 примірників, частка картин. Був пошкоджений архів художника, який встигли врятувати. Пізніше архів реставрували і передали на збереження в столицю Вашингтон в Архів американського мистецтва. В садибі Асгор, яку Кент встиг відновити після пожежі, його і поховали після смерті у 1971 році.

До художника посмертно прийшли слава та визнання і на батьківщині. Втрата багатьох картин художника для США пізніше спонукала громадськість країни викупати картини майстра з приватних збірок чи передавати їх у музеї. Картини Роквелла Кента нині зберігають музеї штатів Коннектикут, Огайо, Вашингтон на заході США, декілька інститутів, Метрополітен-музей в Нью-Йорку.