Руксолітиніб

Руксолітиніб (англ. Ruxolitinib, лат. Ruxolitinibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів янускіназ[1][2], та застосовується перорально.[3][4][5] Руксолітиніб розроблений компанією «Incyte Corp», та випускається цією компанією під торговою маркою «Джакафі» у США, за межами США випуск та маркетинг препарату проводить компанія «Novartis» під торговою назвою «Джакаві».[6]

Руксолітиніб
Систематизована назва за IUPAC
(3R)-3-Cyclopentyl-3-[4-(7H-pyrrolo[2,3-d]pyrimidin-4-yl)pyrazol-1-yl]propanenitrile
Класифікація
ATC-код L01EJ01
PubChem 25126798
CAS 941678-49-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C17H18N6 
Мол. маса 306,373 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 95%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 3 год.
Екскреція Нирки (74%), фекалії (22%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ДЖАКАВІ,
«Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швейцарія
UA/13456/01/02
16.08.2019-16/08/2024

Фармакологічні властивості

Руксолітиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів янускіназ. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферментів янускінази-1 та янускінази-2. Ці два ферменти активують транспортери сигналу та активатори транскрипції, які активують експресію гену, та беруть участь у реакціях запалення, імунної відповіді та кровотворення.[1][2] При мієлопроліферативних хворобах спостерігається порушення регуляції сигналів, які часто спричинені мутаціями янускіназ. Руксолітиніб спричинює інгібування передачі по патологічному шляху сигналів від мутованих ферментів, а також інгібує проліферацію цитокінзалежних пухлинних клітин та цитокініндуковане фосфорилювання патологічних білків пухлинних клітин, що призводить до загибелі пухлинних клітин.[3][4] При застосуванні руксолітинібу спостерігається зменшення в розмірах селезінки, зменшення вираженості симптомів хвороби, зокрема свербежу, швидкої втомлюваності та підвищеної нічної пітливості, а також збільшення тривалості життя.[1][2] Препарат застосовується для лікування мієлофіброзу та справжньої поліцитемії[3][4], причому з більшою ефективністю порівняно зі стандартними схемами лікування цих захворювань, а також при помірній кількості побічних ефектів.[1][2]

Фармакокінетика

Руксолітиніб швидко та добре всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 95 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1 години після прийому препарату. Руксолітиніб добре (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат не проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Руксолітиніб метаболізується у печінці. Виводиться препарат переважно із сечею у вигляді метаболітів, близько 22 % препарату виводиться з калом. Період напіввиведення руксолітинібу становить 3 години, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції печінки або нирок.[3][4][5]

Показання до застосування

Руксолітиніб застосовують при справжній поліцитемії та мієлофіброзі, як первинному, так і вторинному, спричиненим справжньою поліцитемією або есенціальною тромбоцитемією.[3][4]

Побічна дія

При застосуванні руксолітинібу найчастішими побічними ефектами є анемія та тромбоцитопенія, які, втім, рідко спричинюють відміну препарату.[1][2] Іншими поширеними побічними явищами при застосуванні препарату є[3][4]:

Протипокази

Руксолітиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[3][4]

Форми випуску

Руксолітиніб випускається у вигляді таблеток по 0,005; 0,01; 0,015, 0,02 та 0,025 г.[5][3]

Експериментальне застосування при коронавірусній хворобі 2019

У березні 2020 року повідомлено, що руксолітиніб включений до клінічного дослідження щодо можливості застосування препарату для лікування коронавірусної хвороби 2019.[7] Ймовірна ефективність руксолітинібу при коронавірусній хворобі спричинена зниженням кількості цитокінів при його застосуванні, що може запобігти виникненню цитокінового шторму.[6]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.