Рюрик Ростиславич

Вперше згаданий у Київському літописі під 1157 роком, як учасник походу Ізяслава Давидовича на Юрія Ярославича турівського. 1159 батько послав Рюрика на допомогу Рогволоду Рогволодовичу полоцькому проти Ростислава Глібовича мінського, того ж року — на допомогу Святославу Ольговичу проти Ізяслава Давидовича і половців. 1170 року літопис згадує його як овруцького князя. До смерті Ростислава Мстиславича (березень 1167) виконував доручення батька. 1169 посварився із Мстиславом Ізяславичем київським і пристав до союзу Андрія Боголюбського, Ольговичів і Ростиславичів смоленських, котрі 12 березня 1169 захопили і розграбували Київ. За допомогу Андрій Боголюбський поставив Рюрика 4 жовтня 1170 р. князем у Новгороді. Однак вже зимку 1171/72 Рюрик пішов із Новгорода.

Незабаром його брати — Роман, Давид і Мстислав Ростиславичі розсварилися з Андрієм Боголюбським і скинули з київського престолу його брата Всеволода Юрійовича, посадивши в Києві Рюрика 24 березня 1173. Однак під тиском Андрія Ростиславичі в листопаді 1173 залишили Київ. 1181 року Рюрик уклав угоду зі Святославом Всеволодичем чернігівським, за якою став князем Руської землі(Київщини), а Святослав Всеволодич — великим князем київським. У Південній Русі став діяти дуумвірат.

Дуумвіри здійснили кілька успішних походів на половців (1183, 1185, 1190). У 1188 р. Роман Мстиславич, зять Рюрика оволодів Галичем, але незабаром утік звідти при звістці про наближення угорського війська і прибув до Рюрика за допомогою. Рюрик послав з Романом невелике військо, яке нічого не досягло в Галицькій землі. Пропозицію Святослава Всеволодовича допомоги в отриманні галицького престолу в обмін на Овруч та інші київські передмістя Рюрик відхилив. Однак після цієї невдачі Рюрик надав Роману дипломатичну підтримку в поверненні Володимира, звідки не бажав йти молодший брат Романа — Всеволод Мстиславич.

По смерті Святослава Всеволодича (25 липня 1194) Рюрик став єдиновладним київським князем. У наступному році він віддав в тримання Роману досить велику волость на Київщині в Пороссі, в складі якої було п'ять міст: Торчеськ, Треполь, Корсунь, Богуслав і Канів. Всеволод Велике Гніздо, на визнання якого старшим в роду Мономаховичів пішов Рюрик, витребував собі волость Романа, віддавши з неї Торчеськ синові Рюрика Ростиславу. Таким чином Всеволод зумів зруйнувати союз південних Мономаховичів, щоб не втратити впливу на південноруські справи. У відповідь на це Роман розвівся з дружиною та вступив у таємні зносини з чернігівським князем Ярославом Всеволодовичем. Зрештою в 1196 році між Ростиславичами з одного боку та Романом і Ярославом з іншого спалахнув конфлікт, який однак не привів до вагомих змін у співвідношені сил.

Смерть Володимира Ярославича Галицького порушила цей баланс. 1199 року Роман Мстиславич оволодів Галичем, а вже в 1201 р. вигнав Рюрика з Києва, і посадив туди свого родича Інгваря Ярославича. 2 січня 1203 Рюрик разом з Ольговичами та половецькою ордою здобув і розграбував Київ. За це влітку 1204 Роман Мстиславич знову скинув Рюрика і силоміць постриг у ченці. Після загибелі Романа Мстиславича (19 червня 1205) Рюрик скинув рясу і знову вокняжився в Києві. У союзі з Ольговичами він того ж року здійснив невдалий похід на Галич, а 1206 повторив його, однак обидва походи завершились невдачою — союзники розсварились так і не дойшовши до своєї цілі. У серпні 1206 Всеволод Святославич Чермний забрав у Рюрика Київ. Та з вересня 1206 по серед. 1207 і з жовтня 1207 Рюрик знову княжив у Києві. 1210 р. Рюрик віддав Всеволоду Чермному Київ, а собі взяв Чернігів, де й помер 1212 року, не залишаючи безуспішних спроб повернутися на київський стіл.

Був одружений двічі:

• 1162 року — з дочкою половецького хана Белука, яка померла до 1172 року;
• 1172 — з Анною, дочкою турівського князя Юрія Ярославича. Анна Юріївна 1204 року була насильно змушена прийняти чернецтво, але 1205 року відмовилася покинути монастир.

Діти:

• Анастасія — У 1182 р. видана Гліба Святославича, тоді князя канівського
• Предслава (?—після 1204) була одружена з Романом Мстиславичем. Шлюб розпався бл. 1198 р. і Предслава перебувала при дворі батька. У 1204 р. насильно пострижена в монахині разом з батьком.
• Ярослава — з 1187 р. замужем за Святославом Ольговичем, князем рильським.
• Ростислав (1172—1218) — князь торчеський (1190—1194, 1195—1198 рр.), білгородський (1195—1197 рр.), вишгородський (1198—1203, 1205—1207, 1208—1210 рр.) і київський (бл.02.1204 — 07.1205). 15 червня 1187 р. одружився з Верхуславою, дочкою володимиро-суздальського князя Всеволода Велике Гніздо.
• Всеслава — у 1199 р. видана за рязанського князя Ярослава Глібовича
• Володимир 1187—1239) — князь переяславський (1206—1214 рр.), смоленський (1214—1219 рр.), овруцький (1219—1223, 1235—1239 рр.) і київський (16.06.1223—бл.05.1235, бл.07.1236—бл.02.1238 рр.).