Рябченко Сергій Васильович

Життєпис

Сергій Рябченко, «Спуск Ласточкіна», папір, кольорова ліногравюра

Сергій Васильович Рябченко народився 1 червня 1923 року в місті Олександрія Кіровоградської області[2].

З дитинства любив малювати. Роки молодості співпали з початком Великої Вітчизняної війни. На фронті під час затишшя робив замальовки своїх бойових побратимів[3]. Як учасник Другої світової війни нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни; медалями: «За відвагу», «За взяття Будапешта» і «За взяття Відня»[4][5].

Після демобілізації Сергій Рябченко повертається в Олександрію і працює в управлінні комплектування обладнання тресту «Українавугілля»[3], потім переїжджає до Одеси і в 1947 році вступає до Одеського художнього училища[6]. Його вчителями за фахом стають Л. О. Мучник, М. К. Поплавський, М. Д. Муцельмахер[6]. На дипломному курсі художник знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, студенткою педагогічного училища — Ольгою Степанівною Рябченко[7]. У 1953 році закінчує навчання в училищі[6].

У 1954 року дебютує на республіканській виставці, з 1956 року бере участь зарубіжних виставках, з 1957 у всесоюзних[2].

З 1959 року — член Спілки художників СРСР[7].

Помер 27 червня 1992 року в Одесі[1].

Творчість

Сергій Рябченко визнаний одним з провідних графіків України[3]. Він працював в галузі станкової графіки у техніках малюнка, офорту, ліногравюри, літографії, акварелі. До основних творів художника відносяться: серія офортів і ліногравюр «Пейзажі Одеси» (1954—1961); серія літографій «Військовий флот» (1959—1960); серія ліногравюр «Легендарні герої війни» (1963—1965) тощо[8].

Колекції

Сімейна династія

Література

  • В. Савченко. Справжнє мистецтво не старіє... // Образотворче мистецтво.  2013. Вип. 87. № 3. С. 148. ISSN 0130-1799.

Примітки

  1. Рябченко Сергей (1923 - 1992). Вiкна-Одеса (рос.). 2013. Процитовано 7 липня 2020.
  2. РЯБЧЕНКО Сергей Васильевич. rusmuseumvrm.ru. Процитовано 7 липня 2020.
  3. Рябченко Сергій Васильович – художник-графік, член Спілки художників України. Центральна міська бібліотека Місто Олександрія (укр.). 9 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  4. Рябченко Сергей Васильевич. podvignaroda.ru (рос.). Процитовано 7 липня 2020.
  5. Рябченко Сергей Васильевич. https://pamyat-naroda.ru/ (рос.).
  6. Лідія Наумівна Калмановська (1974). У Н. Ф. Кагарлицький. ОДЕСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ. Графіка. Скульптура (рос.). Книжкова фабрика «Жовтень» республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Київ, Артема, 23а.: «Мистецтво». с. 157–158.
  7. ВАСИЛИЙ РЯБЧЕНКО О ВАСИЛИИ РЯБЧЕНКО. МіТЄЦ (рос.). 10 жовтня 2019. Процитовано 7 липня 2020.
  8. Одесский художник Сергей Рябченко: настоящее искусство не стареет : Одесса : Новости : Викна-Одесса. Викна-Одесса: Художественная интернет-галерея. Процитовано 7 липня 2020.
  9. Колекція. Луганський обласний художній музей. lugartmuseum.com. Процитовано 7 липня 2020.
  10. Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Процитовано 21 січня 2022.
  11. Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Процитовано 21 січня 2022.
  12. Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Процитовано 21 січня 2022.
  13. Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Процитовано 6 жовтня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.