Рясоніжка мала

Рясоніжка мала, або кутора мала, або мала водяна землерийка (Neomys anomalus) — вид роду рясоніжка (Neomys) з родини мідицеві (Soricidae).

Рясоніжка мала
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Мідицеві (Soricidae)
Рід: Рясоніжка (Neomys)
Вид:
Рясоніжка мала (N. anomalus)
Біноміальна назва
Neomys anomalus
Cabrera, 1907[2]
Поширення Neomys anomalus

Таксономія

Рясоніжка мала — один з 3-х видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України.

Поширення та чисельність

Реліктовий вид. Ареал включає гірські області Європи з помірним кліматом, а також зону широколистяних лісів: від Португалії на заході до південно-західних областей європейської частини Росії на сході, на південь сягає північних регіонів Малої Азії, на північ — північного сходу Польщі.

На території України вид відомий в Карпатах та суміжних з Карпатами областях, поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах. Спорадично реєструється на Лівобережжі в лісостеповій зоні, на схід до Сумщини і Харківщини.

Найтиповіші місцезнаходження — береги малих річок і струмків, гірські потічки або прилеглі до них біотопи, які густо заросли трав'янистою рослинністю, деревами та кущами.

Морфологічні ознаки

Рясоніжка мала має характерне двоколірне забарвлення хутра — сріблясто-чорне на спині та світле на черевці. Довжина тіла — 6-9 см, хвоста — 4-6 cм. Відрізняється від кутори великої меншими загальними розмірами, меншим розвитком кіля на нижньому боці хвоста та менш розвиненими плавальними оторочками на лапах.

Особливості біології

Рясоніжка — коловодний звір. Вона добре плаває, пірнає, збираючи поживу, ходить по дну. За стерно куторі править хвіст з виразним кілем з довгих щетинок.

Живиться навколоводною мезофауною (черви, молюски, ракоподібні, комахи, водні личинки комах) та дрібними хребетними (мальки риб). Статевої зрілості досягає на першому році життя. У приплоді 2-5 малят.

Заходи охорони

Занесена до Червоної книги України. Природоохоронний статус — рідкісний.

Примітки

  1. Hutterer, R., Kryštufek, B., Yigit, N., Mitsain, G., Meinig, H., Bertolino, S. & Palomo, L.J. 2016. Neomys anomalus. (errata version published in 2017). The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T29657A115169785. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T29657A22282949.en. Процитовано 1 листопада 2018.
  2. Neomys anomalus Cabrera, 1907. Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 25.07.2015.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.