Рівненський тролейбус

Škoda 9Tr на центральній вулиці Рівного

Рішення про створення тролейбусних мережі у місті Рівне було прийняте у 1974 році, у цьому ж році збудовано тролейбусне депо та змонтовано кілька кілометрів контактної мережі. Восени 1974 року на баланс приходять 50 одиниць рухомого складу моделі Škoda 9Tr (РКСУ), виробництва Škoda Holding; вони отримали номери № 1—50. 24 грудня 1974 року офіційно відкрито тролейбусний рух по маршруту № 1, що мав довжину 13,1 кілометра.

1975 року відкрито новий маршрут № 2 довжиною 17,8 кілометрів, а з квітня 1976 по січень 1977 роки у місто прийшло ще 25 машин Škoda 9Tr, що отримали номери № 51—75. 5 грудня 1976 року відкрито маршрут № 3 (сполучає залізничний вокзал, автовокзал і мототрек). Довжина маршруту склала 11,4 кілометрів. 18 серпня 1977 року відкрито новий маршрут № 4, його довжина склала 11,9 кілометра. Навесні 1978 прийшло ще 7 машин Škoda 9Tr (№ 76—83). У грудні 1978 року у місто надійшов тролейбус Škoda 9Tr, обладнаний гідропідсилювачем керма, що значно полегшує керування тролейбусом (до того машини оснащувались пневмопідсилювачем).

До 1981 року у місті працювали лише дводверні Škoda 9Tr, дана дводверна модифікація випускалася спеціально для міст СРСР. На початку 1981 року прибули 9 тролейбусів модифікації Škoda 9TrH з гідропідсилювачем керма, з РКСУ. У 1982 році у місто надійшло 5 Škoda 9Tr, і цих машин стало 100 штук. Наступні тролейбуси прийшли лише у 1989 році, це були Škoda 14Tr, що мали ТІСУ. Машини з тиристорно-імпульсною системою управління споживали на 20—30 % менше електроенергії, аніж з РКСУ. ТІСУ забезпечує економію електроенергії, безступінчастий розгін та гальмування, а також відсутність теплових втрат під час гальмування (деякі ТІСУ мають рекуперацію), на відміну від РКСУ. Навесні 1989 року придбано 15 тролейбусів Škoda 14Tr з ТІСУ.

31 грудня 1989 року відкрито маршрут № 5 довжиною 10 кілометрів. Восени 1991 року один Škoda 9Tr (№ 81) потрапив у ДТП, після чого був списаний. Його місце зайняв тролейбус тієї ж моделі, що був переданий з Києва. У вересні 1992 року відкрито маршрут № 6. 27 грудня 1992 року списано № 81, а київський тролейбус виведено з експлуатації. У 1993 році списано ще 6 Škoda 9Tr (№ 9, 21, 55, 59, 67, 84). 1993 року у місто надійшли три двохсекційні тролейбуси ЮМЗ Т1 виробництва Південмашу, Дніпропетровськ (РКСУ), а 28 квітня 1993 року ЮМЗ Т1 вперше виїхав на маршрути міста. У травні 1994 року надійшло іще два ЮМЗ Т1; більше ЮМЗ Т1 у місто не надходило. У серпні 1995 року надійшов перший ЮМЗ Т2 (РКСУ), пізніше у 2000-х роках надійшло ще два у модернізованих варіантах.

1996 року до Рівного надійшли вживані тролейбуси з Чехії, а старі Škoda 9Tr почали списувати, списано близько 20 машин; старі тролейбуси стали списувати менш інтенсивно лише наступного року. У 1998 році тролейбус № 138 пройшов капітальний ремонт: у нього тріснула рама (тролейбуси Škoda 14Tr випускалися з рамною основою).

1 листопада 2000 року Рівненське тролейбусне управління змінило назву на КП «Рівнеелектроавтотранс». Через 2 роки тролейбусний маршрут № 5 було змінено, відтепер він курсуватиме до мототреку. 20 лютого 2003 року надійшли 4 вживані тролейбуси з Брно. У березні 2003 року згорів Škoda 14Tr (№ 136). Вважається, що Рівненський тролейбусний парк найстаріший в Україні, після Сімферопольського.

Досягненню стабільної роботи підприємства сприяла «Програма стабілізації та розвитку електротранспорту у місті Рівне на 2003—2005 роки», яка затверджена у 2002 році рішенням Рівненської міської ради. Згідно наміченої Програми здійснено будівництво нової тролейбусної лінії, яка пролягла від вулиці Будівельників по вулиці Черняка до Молокозаводу, довжиною 3 км. Нові тролейбусні маршрути, які відкриті 20 травня 2005 року, з'єднали один з найбільших «спальних» районів міста з центром та іншими районами.

2005 року обсяги пробігу зростають завдяки відкриттю трьох нових маршрутів і перегляду розкладів руху у сторону збільшення, впровадження двозмінних режимів роботи тролейбусів на лінії[6].

2008 року списано єдиний вантажно-технічний тролейбус КТГ-1, і його частково розібрано.

У 2008 році до міста надійшов новий тролейбус ЛАЗ Е183 (IGBT-транзисторна СУ) виробництва Львівського автобусного заводу. У вересні 2009 року тролейбус Богдан Т601.11 (IGBT-транзисторна СУ) проходив пробну експлуатацію у місті. Окрім цього міста, він проходив пробну експлуатацію у ще декількох містах України, бував у Донецьку і навіть в Криму. Jelcz PR110E 1980—1982, 1986—1992 р.в. (№ 162—168).

30 листопада 2020 року у Рівному відзначили подію, з нагоди 60-річчя експлуатації тролейбусів Škoda 9Tr (№ 001). Саме цей тролейбус відкривав тролейбусний рух у місті Рівне[7].

Станом на 1 квітня 2010 року вартість квитка для одноразової поїздки в рівненському тролейбусі становила 80 копійок (0,80 гривні), таким чином, цей вид рівненського громадського транспорту був на той час одним з найдешевших в Україні. Однак квиток на рівненський тролейбус поетапно (у 3 етапи) подорожчав протягом 2010 року — так, уже від 15 квітня він коштував 1 гривню, від 1 серпня — 1,25 гривні, і, нарешті, від 1 листопада його ціна повинна була зрости до 1,50 гривні. Ініціаторами такого непопулярного рішення були комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» та міська влада Рівного — са́ме вони підготували відповідні розрахунки і направили їх до двох Міністерств — економіки та житлово-комунального господарства, сподіваючись отримати дозвіл на підвищення цін на проїзд у тролейбусах[8]. Станом на 1 вересня 2017 року вартість проїзду становила 2 ₴.

Рішенням виконкому Рівненської міської ради № 33 від 13 березня 2018 року «Про встановлення тарифу на проїзд міським електротранспортом» вартість проїзду з 1 квітня 2018 року становить 3 ₴[9], з 1 липня 2019 року вартість проїзду становить 4 ₴.

З 1 червня 2021 року вартість проїзду у тролейбусах — 6 грн.[10]

Фото[14]	Модель	Короткий опис[15]
	Škoda 9Tr	Тролейбус випускався фірмою Skoda Ostrov з 1961 по 1982 роки з реостатно-контакторною системою керування, має рамну основу. Переваги: добре опалення у салоні, добра пристосованість до українських доріг. Недоліки: не дуже надійна рама, саме поступова зміна опору диктується необхідність плавного розгону та гальмування, а збої у СУ, часто призводять до руху з сильними ривками. Випускалися дво- і тридверні модифікації, у Рівному є і такі і такі. Зараз їх у місті 11[16] (за увесь час існування системи було 118). Рівне станом на 2019 рік лишилося останнім містом у світі, де тролейбуси Škoda 9Tr ще експлуатуються з пасажирами[17]
	Škoda 14Tr	Тролейбус випускався з початку 1980-х до середини 1990-х років. Škoda 14Tr комплектувалася ТІСУ (споживав на 20—30 % менше електроенергії аніж РКСУ), перевагою тролейбуса є висока місткість та плавний хід; двері стали ширшими і планетарного (поворотно-зсувного) типу. Недоліки: жахливе опалення салону, з часом підвіска втрачає демпфуючі властивості[18], якість збірки салону невисока. У місті з 1989 року, на 1.1.2014 працює 34 Škoda 14Tr
	Jelcz PR110E	Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1980 по 1992 роки. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році. У місті працюють 6 Jelcz PR110E[19]. Випускаються тридверні модифікації
	Jelcz PR110T	Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1981 по 1991 роки. У місті працюють 3 Jelcz PR110T. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році[19]
	Jelcz 120MT	Тролейбус випускався фірмою Jelcz з 1997 по 2000 роки. У Рівному працює 1 Jelcz 120MT. Тролейбус з'явився в Рівному в 2014 році[19]
	ЮМЗ Т1	Являє собою модернізацію тролейбуса Київ-11 (щоправда ним не є, Київ-11 випускався ще окремо), випускався з 1992 по 1998 роки. Комплектується двома двигунами ЕД-138У2 (130 кВт) і реостатно-контакторною системою керування. Переваги: рама (має рамний кузов) з високоміцної сталі, велика пасажиромісткість у 180 чоловік, ресурс кузова досить високий. Недоліки: дуже велике споживання електроенергії, жорстка підвіска, погана пристосованість до українських доріг, погане опалення у салоні. У місті працюють 2 машини ЮМЗ Т1 (всього було 5)
	ЮМЗ Т2	Являє собою коротку версію ЮМЗ Т1, вдалішу у застосуванні і більш пристосовану до українських доріг, випускався з 1993 по 2009 роки. Фактично є наступником менш вдалого Київ-11У. Тролейбус комплектується двигуном ЕД-138АУ2 або ЕД-139 (модернізовані), за час його виробництва було внесено ряд модернізацій, як нова обробка салону або встановлення ТІСУ і ТрСУ замість РКСУ. У місті працюють 3 ЮМЗ Т2, з яких 2 модернізовані і 1 старого зразку
	ЛАЗ Е183	Випускався на ЛАЗі з 2006 по 2013 роки. Цей тролейбус оснований на автобусі ЛАЗ А183. Має тримальний (з інтегрованою рамою) кузов з оцинкованої сталі, а також дюралюмінієвою обшивкою дверних відсіків і кришки мотовідсіку. Має сучасний дизайн та повністю низьку підлогу у салоні, завдяки чому є зручним для пасажирів та може перевозити інвалідів у візках (наявна відкидна апарель). Комплектується харківським двигуном ЕД-139АУ2 (140 кіловат) і IGBT-транзисторною СУ; розвиває швидкість не менше 75км/год. У його опціях: обладнання підвіски наклону кузова кнілінг, коли тролейбус присідає на праві півосі; встановлення кондиціонера тощо. Має антиблокувальну систему ABS і може комплектуватися атибуксувальною ASR. Перші моделі мали ряд недоліків (наприклад, погане опалення і вентиляція, відсутність системи протизащемлення пасажирів), що у пізніших випусках були виправлені. Недолік, як писк під час гальмування, спричинений гальмівними резисторами у найновіших моделей частково усунено. У Рівному працює 1 ЛАЗ Е183, що прийшов у 2008 році
	АКСМ-433	Виготовлений на Белкомунмаші. Має 38 місць, а також два накопичувальні майданчики в районі другої і третьої дверей. Всього салон може вмістити 153 пасажири. Кузов виготовлений з композитних матеріалів. Машина обладнана електричним висувним пандусом і системою «присідання» до рівня тротуару. Салон оснащений системою клімат-контролю. На справді цей тролейбус не є дуобусом, а обладнаний дизель-генераторною установкою Kirsch з об'ємом бака 120 літрів і завдяки ній здатний проїхати до 300 км без використання контактної мережі. В кінці листопада 2016 року, після закінчення випробувань в Москві тролейбус був викуплений[20]українським комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» . З 7 грудня 2016 року один екземпляр працює на новому маршруті № 11
	Дніпро Т203	12-метровий низькопідлоговий тролейбус, виготовлений з аутентичної моделі «МАЗ-Етон Т203», що з 2017 року комплектується в Україні, на Південному машинобудівному заводі. На відміну від «МАЗ-Етон Т203», деякі тролейбуси «Дніпро Т203» мають опцію автономного ходу до 20 км від літій-іонної батареї GMI на 100 кВт/год. Час зарядки від контактної мережі становить до 40 хвилин. Протягом 2017-2018 років в Рівне надійшло 13 «Дніпро Т203», яким присвоєно з № 188 по № 200[21]. Тролейбуси з можливістю автономного ходу «Дніпро Т203» (№188 – №192) призначені для експлуатації на маршрутах № 11 і № 12.
	Богдан Т60111 (пробна експлуатація)	Випускається на Луцькому автомобільному заводі з 2008 року. Тролейбус має тримальний кузов з інтегрованою рамою, кузов зроблено з оцинкваної сталі з ресурсом понад 15 років. Довжина тролейбуса становить 10,6 метра, що є незвичним. Машина повністю низькопідлогова, завдяки чому є зручною для пасажирів та може перевозити інвалідів у візках (наявна відкидна апарель). Комплектується харківським двигуном ЕД-139А (140 кіловат) і IGBT-транзисторною системою керування електродвигуном (виробництва Cegelec a.s. Praha, Чехія); розвиває швидкість не менше 55км/год (обмежувач). Має хорошу вентиляцію та потужний пвітряний конвектор у салоні; плюсом є сучасний дизайн ззовні і зсередини, тролейбуси обладнують електронними рейсовказівниками. Має ABS. У Рівному проходив пробну експлуатацію 15—26 вересня 2009 року, цей екземпляр є 13-м випущеним ЛуАЗом. Нині перебуває на заводі

Станом на 1 травня 2018 вік тролейбусів складав:

Середній вік тролейбусів 23,7 роки[22].

Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради (КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР), адреса: 33027, Рівне, вулиця Данила Галицького, 23. 50°36′26″ пн. ш. 26°17′04″ сх. д.

• Карта маршрутів тролейбусів, автобусів і маршруток Рівного // EasyWay
• Неофіційний сайт
• Офіційний сайт КП «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради
• Тролейбуси Рівного (відео)
• У Рівному запущено новий тролейбусний маршрут №12

• Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.