Рів (річка)

Довжина — 104 км, площа басейну 1 162 км². Долина V-подібна, слабозвивиста, завширшки переважно 0,7—1,3 км, максимально до 3 км (в районі міста Бара). Глибина долини змінюється від 5—10 до 20—35 м. Річище звивисте, завширшки 5—20 м, подекуди порожисте, є острови; на окремих ділянках річище пересихає. Похил річки 0,82 м/км. Заплава в багатьох місцях заболочена. Споруджено декілька ставків і водосховищ.

Рів бере початок на північ від села Слобідка-Охрімовецька. Тече переважно на схід. На території Жмеринського району вона розділяє район на північну і південну частини. Впадає до Південного Бугу в північній частині села Могилівка, що на захід від міста Гнівані.

• Ровок, Шевчичка, Думка, Безіменна (ліві).

Річка Рів в межах міста Бар

На річці розташовані місто Бар та смт Браїлів. У межах Жмеринського району такі села і хутори: Мельники, Токарівка, Чернятин, Северинівка, Межирів, Рів, Тартак, Сьомаки, Демидівка, Могилівка. У межах Барського району такі села: Шершні, Чемериси-Барські, Балки.

Річка Рів біля села Шершні

Населені пункти вздовж річки Рову належать до району давнього заселення людей. Тут проводилися розкопки давніх поселень, знаходили знаряддя праці людей кам'яної доби: рубила, скребки та інші (с. Межирів). У річку Рів впадає його велика ліва притока — річка Думка. В її дельті розташоване с. Межирів — поселення, що мало магдебурзьке право, колишній районний центр, а нині невелике вимираюче село. Тільки давні архітектурні споруди нагадують про його славу. Назва Межирів походить від розташування його між Ровом та Думкою.

Біля смт Браїлів у Рів впадає річка Брага, ліва притока якої дала назву поселенню «Брагирів — Браїлів». По долині річки утворено дев'ять ставків, які роблять її повноводнішою. Рів з давніх часів має велике антропогенне навантаження і стоки забруднюють його. На його шляху стоїть Мартинівський спиртзавод, Браїлівський цукровий завод. Русло річки незмінне у верхній течії у вапняках (Рівські товри), відкладах Сарматського моря. Вапняки трапляються до ділянки Тартак — Сьомаки, а далі русло йде в граніті — вихід українського гранітного щита. Це дуже добре видно біля Браїлівського цукрового заводу: на річці є гранітні пороги. Вапняк та граніт завжди використовуються для будівництва, тому тут можна побачити багато кар'єрів та вапнярок. По берегах річки в давніх поселеннях збереглися пам'ятки природи — парки садибного типу з рідкісними деревами: Чернятинський, Северинівський, Браїлівський. Неподалік від с. Северинівки, на південь, на водорозділі Рову та Мурафи є урочище «Северинівська Дубина», де збереглися 9 вікових дубів, віком 300 років. Це колишня дача Северина Орловського. Тут донедавно біля дубів був будинок-дача, в якому жив лісник, фруктовий сад, криниця.

З річкою Рів пов'язане ім'я видатного російського композитора Петра Чайковського, який жив у Браїлові та Сьомаках в маєтку графині фон Мекк і оспівав його краєвиди в музичних творах. (Див. також Володимирська Дубина).

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред.В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
• Rów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 814. (пол.).— S. 814. (пол.)