Єгипет багатий на тверді породи каменю такі як: граніт, сієніт, порфір, базальт та м'які: пісковик та вапняк. Для пісковика та вапняка нижнього Нілу характерна правильна тріщановатість, вона також характерна гранітам. Ця особливість спростила єгиптянам добування монолітів каменя у вигляді кубів і паралелипіпедів і в якісь мірі визначила своєрідність єгипетських скульптур. В природні камінні блоки вкладались залишенні руху тіла фігури з щільно прижатими руками.

Найбільшим чудом Єгипту є піраміди. Ці кам'яні споруди побудовані в епоху Стародавнього царства, в часи Хеопса, Хефрена і Мікерина. Маса кожного блоку, з якого складається піраміда більше двох тонн. Ніякого сполучного матеріалу в піраміді нема, камені тримаються на своїй вазі і при цьому лінію стику камінної кладки не видно на фотографіях. Дивовижно але виконували свою роботу кам'яними та мідними інструментами.

В каменоломнях на правому березі Нілу раби добували білий мілкозернистий вапняк. В скелі по позначеним границям майбутнього блоку мідним різцем видолблювали глибоку канаву в яку потім забивали клини з сухого дерева і обливали їх водою. Дерево розбухало, збільшувалось в об'ємі, тріщина збільшувалась і врешті-решт блок відділявся від скелі.

Поверхню виколотого блоку вирівнювали декількома способами. Найпростішим способом була оббивка куском твердого каменю, багаточисельно наносились удари по заготовці, відколювались дрібні куски. В результаті блок покривався дрібними виїмками. Другий спосіб обробки - свердління. Кремнієві свердла, які мали форму півмісяця. ставили так, що при роботі знімалась частина перегородки від попередньої операції. Частина що лишилась збивалась мідним різцем або кам'яним молотком. так отримували великі, рівні,плоскі,кам'яні блоки.

Базальт для облицювання виламували біля Фаюмської оази. Для обробки базальтових і гранітних блоків каменярі користувались своєрідними мідними пилками, не схожими на сучасні. Це були смужки міді товщиною 3-4 мм. довжиною 1.6 м. (можливо і більше) без зубців. Ріжучий край був злегка заокруглений. Робота виконувалась за допомогою абразиву, яким слугував кварцовий пісок. При русі такого інструменту тверді кварцові піщаники впивались в м'який метал і ставали ніби дрібними зубцями, які спилювали камінь.

Статуї фараона вирізані з цілісних брил рожевого граніту мали досить цікавий спосіб виготовлення. Спочатку з брили витісували подобу великого ящики. Потім на його сторонах розкреслювали клітинки, по ним контур статуї. потім бронзовими долотами знімали зайвий камінь.

Грандіозна архітектура Стародавнього Єгипту свідчать про високе інженерне мистецтво єгиптян, які створили чудові споруди п'ять тисячоліть тому, коли тільки почали засновуватись одна з найдавніших цивілізацій.