Сексуальна практика між жінками

Сексуа́льна пра́ктика між жінками (ЖСЖ) — сексуальна активність, учасницями якої є жінки. Учасниці такої практики можуть мати гомосексуальну, бісексуальну, пансексуальну орієнтацію, хоча деякі жінки воліють називати себе жінками, що мають секс з жінками, без точнішої сексуальної ідентифікації.

Сексуальна практика між жінками
 Сексуальна практика між жінками у Вікісховищі
Сексуальна активність двох жінок у ліжку, Gerda Wegener (1925).
Використання страпона, Едуар-Анрі Авріль (пізнє 19-те століття).
Дві жінки займаються сексом (сюнга, японська ксилографія).

Ризики для здоров'я та безпечний секс

При будь-яких сексуальних практиках між жінками, що виключають чоловіків та їх фізіологічні рідини (сперму, смегму), ризик вагітності нульовий.

Насилля під час сексуальних практик між жінками в цілому рідше, ніж у сексі жінок із чоловіками, через схильність чоловіків наслідувати жорстокість, пропоновану порноіндустрією та загальним сексуальним об'єктивуванням жінок у культурі (проституцією, антиабортним законодавством, рекламою та медіа), тоді як жінки через досвід буття об'єктивованими схильні відноситись до своїх партнерок більш емпатично.

Хвороби, що передаються статевим шляхом
  • При сексуальні практиці без проникнення ризик обміну рідинами зазвичай нижчий, але все ж присутній.
  • ЗПСШ: 30 % жінок, які практикують лесбійський секс, мали ЗПСШ[1]. Це не означає, що ці жінки піддаються більшому ризику захворіти. Міністерство здоров'я Канади відзначає, що рівень захворюваності ЗПСШ у різних групах жінок коливається від 20 % до 33 %. Американський університет виявив, що 60 % сексуально активних жінок хворіли папіломавірусом протягом останніх трьох років[2].
  • ВІЛ. ВІЛ може передаватися через рідини організму, такі як кров (у тому числі й менструальна), вагінальні виділення та грудне молоко. Передача може відбутися під час орального сексу, якщо в жінки, що виконує кунілінгус, є порізи або виразки в роті. ВІЛ також може передаватися проникаючими сексуальними іграшками, якщо їх використання шкодить шкіру біля вагіни або ануса[3].

Безпечний секс

При всіх сексуальних практиках між жінками, як і при будь-яких сексуальних практиках, рекомендується безпечний секс. Для сексу між жінками це:

Крім того, важливо застосовувати тактики безпечного вибору партнерки та підготовки до сексуальних активностей:

  • моногамія з перевіреною партнеркою або полівірність у замкнутій поліамурній групі;
  • обговорення історії сексуальних контактів партнерок, обмін результатами скрінінгів на ХПСШ та інформацією про венеричний статус перед сексом;
  • обговорення прийнятних та неприйнятних для всіх учасниць практик під час майбутнього сексу, стоп-слів, знаків на припинення активності;
  • обговорення та узгодження недопустимості насилля;
  • безвиключна інформована свідома відкликувана згода на секс.

У будь-якому з випадків необхідна регулярна перевірка на хвороби, що передаються статевим шляхом.

Різновиди

Сексуальна активність між жінками може бути проникаючою та без проникнення. До таких дій відносяться:

Для стимуляції вагіни або ануса під час проникнення можуть використовуватись пальці, язик, ділдо, страпон, інші сексуальні іграшки, інколи предмети з БДСМ.

Особливості

До особливостей сексуальних практик між жінками, у порівнянні з сексом жінок з чоловіками, належать:

  • нульовий ризик вагітності,
  • рівний поділ відповідальності за засоби безпечного сексу,
  • суттєво нижча імовірність насильства з боку партнерки під час сексу,
  • більша тривалість прелюдії та сексуальних активностей загалом;
  • більша кількість мануальних та оральних ласк з вищою їх якістю (та менший акцент на вагінальному проникненні);
  • незалежність тривалості та якості проникаючих видів сексу від ерекції пеніса;
  • достатня кількість часу та короткий період рефракції партнерок для переживання множинних оргазмів;
  • достатня стимуляція клітора.

Див. також

Примітки
  1. Lee R (Jun 2000). Health care problems of lesbian, gay, bisexual, and transgender patients. West J Med. 172 (6): 403–8. PMC 1070935. PMID 10854396. doi:10.1136/ewjm.172.6.403. (англ.)
  2. Stephen J. Genuis, Managing the sexually transmitted disease pandemic: A time for reevaluation Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine., Teach2Wait, retrieved 27 November 2007 (англ.)
  3. Osborn B (2003). Rare Case of Lesbian HIV Transmission Reported. Lesbian News 28 (8): 15. (англ.)
  4. Diamant AL, Lever J, Schuster M (Jun 2000). Lesbians' Sexual Activities and Efforts to Reduce Risks for Sexually Transmitted Diseases. J Gay Lesbian Med Assoc. 4 (2): 41–8. doi:10.1023/A:1009513623365. (англ.)
  5. Douglas C. Kimmel, Tara Rose, Steven David (2006). Lesbian, gay, bisexual, and transgender aging: research and clinical perspectives. Jones & Bartlett Learning. с. 303. ISBN 0231136188, 9780231136181 Перевірте значення |isbn= (довідка). Процитовано 19 грудня 2010. (англ.)
  6. Janell L. Carroll (2009). Sexuality Now: Embracing Diversity. Cengage Learning. с. 629. ISBN 0495602744, 9780495602743 Перевірте значення |isbn= (довідка). Процитовано 19 грудня 2010. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.