Семушова
Семушова (пол. Siemuszowa) — давнє українське село в Польщі, у гміні Тирява-Волоська Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 218 осіб (2011[1]).
Село
Координати 49°36′00″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д.
|
Розташування
Село розташовується в Солених Горах над річкою Тирява.
Історія
Закріпачене село коло 1420 р. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства. У 1507 р. в селі вже була церква.
У 1791 р. до місцевої парафії була приєднана як дочірня церква греко-католицької громади сусіднього села Голучків. У 1841 р. в селі була зведена дерев’яна церква Богоявлення Господнього.
У 1892 році село нараховувало 125 будинків і 709 мешканців (602 греко-католики, 62 римо-католики і 45 юдеїв), греко-католики села з 1813 р. належали до парафії Тирява Сільна Ліського деканату Перемишльської єпархії.
В 1936 р. були 797 греко-католики, 46 римо-католиків і 16 юдеїв, греко-католики належали до парафії Тирява Сільна Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Також були читальня «Просвіти».
На 1 січня 1939-го в селі з 1160 жителів було 1040 українців, 100 поляків і 20 євреїв[2]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліського повіту[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, словацька армія оволоділа селом, а територія знову була окупована німцями. 29 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Семушовою було передане до складу Польщі.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[5], а на їхнє місце поселені поляки. Церква перетворена на костел у 1946 р.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 109 | 32 | 73 | 4 |
Жінки | 109 | 32 | 61 | 16 |
Разом | 218 | 64 | 134 | 20 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Семушова
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
- Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
- Siemuszowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 556. (пол.)
- Apokryf Ruski