Сенюк Віталій Дмитрович

Віта́лій Дми́трович Сенюк (нар. 8 липня 1971, с. Острівець, Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна — пом. 14 січня 2017, с. Новоолександрівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — українській військовослужбовець, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сенюк Віталій Дмитрович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 8 липня 1971(1971-07-08)
Острівець, Івано-Франківська область
Смерть 14 січня 2017(2017-01-14) (45 років)
Новоолександрівка, Луганська область
Поховання Івано-Франківськ
Alma Mater Ачинське ВАТУ
Військова служба
Роки служби 1991—2010, 2014—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
помічник начальника штабу — начальник розвідки механізованого батальйону
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Життєпис

Віталій Сенюк народився 1971 року в селі Острівець на Городенківщині. 1986 року закінчив Коломийську середню школу № 3.

1992 року закінчив Ачинське військове авіаційне технічне училище (м. Ачинськ, РФ) за спеціальністю «старший технік літаків». Мешкав за місцем служби — у Чорткові, Коломиї, останні роки проживав із сім'єю в Івано-Франківську. 20 років віддав військовій службі, служив на посадах офіцерського складу, 2010 року вийшов на пенсію. Захоплювався полюванням, рибальством, подорожами, ковальством. В рідному Острівці є велика кована брама, зроблена його руками. Відвідував протестантську Церкву.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 5 вересня 2014 року призваний за мобілізацією Івано-Франківським МВК як доброволець. Хоча Віталій переніс складну операцію на спинному мозку, але не зміг лишатися осторонь. З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України у складі 24-ї Залізної бригади. Пройшов бої в районі Зеленопілля, Лутугиного, звільняв Лисичанськ, обороняв Попасну. З 20016 року — на військовій службі за контрактом. Ніколи не відсиджувався в штабі, у «гарячих точках» війни завжди був разом із своїми солдатами.

Капітан, помічник начальника штабу — начальник розвідки механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені князя Данила Галицького, в/ч А0998, м. Яворів.

Загинув 14 січня 2017 року близько 15:30 неподалік села Новоолександрівки Попаснянського району Луганської області під час виконання бойового завдання. Військовий автомобіль був обстріляний терористами з ПТРК. Внаслідок прямого влучення протитанкової керованої ракети капітан Сенюк від множинних осколкових поранень загинув на місці, ще один офіцер (молодший лейтенант) дістав тяжке поранення[1][2].

19 січня з Віталієм Сенюком прощались в Івано-Франківську. Похований на Алеї Слави міського кладовища у с. Черніїв[3].

Залишилися батьки, молодший брат, дружина Ірина та троє дітей: старший Владислав, 22-річна Юлія та 9-річний Ілля.

Нагороди та вшанування

Примітки
  1. Боєць з Івано-Франківська загинув у зоні АТО // «Галка», 14 січня 2017
  2. Від обстрілу протитанкових ракет загинув капітан ЗСУ // Gazeta.ua, 15 січня 2017
  3. У Франківську сотні людей прощаються із Героєм, який загинув у зоні АТО // «Галка», 19 січня 2017
  4. Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
  6.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 14 січня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.