Черніїв

Село розташоване за 3 км від залізничної станції Хриплин, за 7 км від обласного центру (м.Івано-Франківська) і за 15 км від м. Тисмениця.
Територія села Чернієва розташована на Східноєвропейській платформі. Кристалічний фундамент платформи у даному регіоні нахилений з північного сходу на південний захід, виявлений географічними методами на глибині 3500 — 6000 метрів. Тектонічні порушення виступають у вигляді Тисменицької флексури на півночі району.

Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська. В долинах річки широко розповсюджені породи верхньої крейди, пісок, представлені мергелями, мають потужність 150−200 м. Великого розповсюдження набули гіпсові породи (лежать на різній глибині).

Рельєф дуже різноманітний, що пов'язане з неоднаковими умовами геологічної історії території, які привели до мозаїчного нагромадження осадових утворень, зумовили тептонічну активність напластувань. Перепад висот становить на відстані 32 — 208 м. Разом із корінними породами та четвертними відкладами це сприяє активному розвитку сучасних геоморфологічних процесів: ерозії, площинному змиву, зсувів, обсувів, обвалів, в гіпсових породах — карсту.

Клімат села — помірний, перехідний від морського до континентального. Середня температура січня −10, липня +18. Тривалість безморозного періоду на ґрунті 150—160 днів, період із середньою добовою температурою повітря понад 0 — 260 днів, із середньою добовою температурою 10 — 160 днів. Середня річна кількість опадів — 650—700 мм. Максимум припадає на літні місяці, мінімум — на зимові. Висота снігового покриву 22 см. Міститься у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні.

Поверхневі води села Чернієва включають річку Бистрицю Надвірнянську, річку Млинівку, відстійники КП «Івано-Франківськводоекотехпром».
Довжина річки Бистриця Надвірнянська 50 км в межах Тисменицького району. Загальна швидкість течії незначна: 0,5 м/сек.

Ґрунтовий покрив в основному представлений чорноземами і темносірими опідзоленими ґрунтами.

Рослинність села у природному стані збереглася на території лісів, лук, пасовищ, боліт, чагарників. Існують лісові масиви (представлені дубами, грабами, буками, кленами, липами), в районах села, де ґрунтовий покрив представлений пісками, соснами. В лісових масивах росте шипшина, папороть, суниці, гриби, калина, малина, ожина, квіти, ліщина. Досить велику територію займають пасовища, сіножаті. Існують в сільській місцевості торфовища, які в минулому використовували у вигляді палива.

Тваринний світ, як і рослинний зазнав великих змін під впливом антропогенного фактору. В селі водяться у невеликій кількості типові для широколистих лісів звірі, птахи, земноводні, плазуни. Над ставком гніздяться перелітні птахи. У річці водиться різноманітна риба — плітка, червонопірка, лин, карась, окунь, інші.

Охорона природи — дуже актуальна проблема краю, як і всіх густозаселених районів. Через неправильний обробіток землі, використання мінеральних добрив є ерозія ґрунту.

Основним забрудником річки на території села є сільське господарство, населення.

У зв‘язку з тим, що ліси переходили дуже часто з рук в руки, кожний власник намагався господарювати по-своєму, вони вирубувались  (знищувалися дуби, тоді буки).
У 1930—1939 роках створювались штучні лісові культури смереки, сосни на великих площах.
1928-1929 років у зв'язку з сильними морозами більшість дерев буку було пошкоджено, деякі ділянки взагалі було знищено. Після вирубки цих насаджень ніхто не насаджував молоді (1940 року в загальній статистиці кількість граба дорівнювала 50 % площі, бука — 22 %, інших — 28 %; букові насадження досить сильно скоротились).

На початку 2000 років село пережило ряд потужних повеней, зокрема в 2008 році.

Недалеко села Черніїв в урочищі «Дуби» колись в 13 столітті існувало мисливське обійстя короля Данила Галицького. Звідси він відправлявся на полювання (лови) у довколишні ліси. Довкола садиби були посаджені дуби, які за сім століть виросли до неймовірних розмірів. Однак з приходом радянської влади було вирішено їх зрізати. Бо вони завдяки своїй висоті використовувались для стеження за пересуванням радянських військ загонами УПА. Оскільки тоді ще не було меліорації і всюди було болото, неможливо було під'їхати до них технікою. Тому влада дочекалась зими, коли земля примерзла, підірвала дуби динамітом і вивезла їх.

В курганному похованні поблизу Чернієва знайдено скарб римських, візантійських, арабських монет І—II ст.

Перша літописна згадка про Черніїв належить до 1387 року. Близько 1498 року шляхтич Ян Анджей Бучацький отримав село у власність від короля Яна І Ольбрахта за військові заслуги.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 8 ланів (близько 200 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної[1].

У лютому 1897 року черніївчани рішуче виступили проти махінацій під час виборів до австрійського рейхсрату. Селяни одностайно голосували за свій список, обраними виявились поміщики, багатії; після протесту виборців урядовий комісар змушений був залишити село. Наступного дня прибули жандарми, заарештували, закували в кайдани 9 селян. На виручку односельчан зібралася вся громада; жандарми вдалися до зброї, вбили селянина П.Стасюка, 5 чоловік поранили.

1900 року в селі відбулося віче за участи понад 1000 осіб (голова віча — організатор радикального руху Михайло Павлик).

1910 року відкрито школу (тепер носить ім'я Т. Г. Шевченка[2]. [3]).

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Чернєюв та постерунку поліції.
В 20—30-х роках XX ст. боротьбою за соціальне, національне визволення проводив осередок КПЗУ, до складу якого входили Ф. В. Шамрай, Д. М. Штундер, М. П. Гриньків, Г. М. Хомицька та інші.

1923 року селяни бойкотували набір до польського війська.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Лисецькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тисменичани і Черніїв.[4]

БОРЦІ  ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ  УКРАЇНИ

ЖЕРТВИ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ У 1939–1941 РОКАХ

БОРКО Василь Андрійович, 1909 р. н., українець. Освіта початкова, селянин. Член ОУН, проводив націоналістичну пропаганду проти більшовицького режиму. Заарештований 1941 р.

ВУЛЬЧИН Іван Станіславович, 1876 р. н., с. Любинці Стрийського р-ну Львівської обл., українець. Освіта початкова. Заарештований 04.03.1940 р. за націоналістичну агітацію проти більшовицького режиму. Станіславським обласним судом 19.04.1940 р. засуджений до 3 років позбавлення волі і 3 років позбавлення прав з конфіскацією майна.

ГРИЦЬКО Василь Максимович, 1919 р. н., українець. Освіта початкова. Напередодні німецько-радянської війни у 1941 р. мобілізований до Червоної армії, курсант Рязанської школи санітарних інструкторів. Заарештований 25.06.1941 р. за антирадянську пропаганду. Військовим трибуналом Московського гарнізону 22.07.1941 р. засуджений до 10 років позбавлення волі.

ДАНИЛЮК Василь, українець. Освіта початкова, селянин, член ОУН, поширював націоналістичну літературу. Загинув у 1940 р.

ДАНИЛЮК Микола Іванович, 1914 р. н., українець. Освіта неповна середня, селянин. Член Фронту Національної Єдності, проводив націоналістичну пропаганду проти більшовицького режиму. Заарештований 25.10.1939 р. Станіславським обласним судом 18.05.1940 р. засуджений до 7 років позбавлення волі і 5 років позбавлення прав.

КІНДРАТ Василь Онуфрійович, 1912 р. н., українець. Освіта неповна середня, селянин. Член Фронту Національної Єдності, проводив націоналістичну пропаганду проти більшовицького режиму. Заарештований 23.10.1939 р. Загинув 20.06.1940 р. під час слідства.

КІНДРАТ Петро Андрійович, 1911 р. н., українець. Освіта неповна середня, селянин. Член Фронту Національної Єдності, проводив українську націоналістичну пропаганду проти більшовицького режиму. Заарештований 04.03.1940 р. Особливою нарадою при НКВС СРСР 26.04.1941 р. засуджений до 8 років позбавлення волі.

КОПЕРСЬКИЙ Олексій Онуфрійович, 1906 р. н., українець. Селянин. Заарештоваий 07.08.1940 р. за агітацію серед селян проти вступу до колгоспу. Станіславським обласним судом 11.09.1940 р. засуджений до 6 років позбавлення волі і 3 років позбавлення прав.

КОРОЛЮК Ярослав Миколайович, 1914 р. н., українець. Освіта початкова, селянин. Член ОУН. Заарештований 24.03.1941 р. Станіславським обласним судом засуджений 23.05.1941 р. до 8 років позбавлення волі і 5 років позбавлення прав з конфіскацією майна.

ПАВЛЮК Михайло Олександрович, 1902 р. н., українець. Освіта початкова, селянин. Заарештований 16.10.1940 р. Утримувався під слідством у станіславській в’язниці. Засуджений 07.04.1941 р. за ст. 54-13 КК УРСР до 5 років позбавлення волі і був ув’язнений у виправнотрудових таборах.

ПАВЛЮК Володимир Михайлович, 1928 р. н., українець. Школяр. Син Павлюка Михайла Олександровича. Після суду над батьком подальша доля невідома.

ПАВЛЮК Олексій Михайлович, 1932 р. н., українець. Школяр. Син Павлюка Михайла Олександровича. Після суду над батьком подальша доля невідома.

ПАВЛЮК Олена Михайлівна, 1934 р. н., українка. Донька Павлюка Михайла Олександровича. Після суду над батьком подальша доля невідома.

ПАВЛЮК Юстина Михайлівна, 1938 р. н., українка. Донька Павлюка Михайла Олександровича. Після суду над батьком подальша доля невідома.

ПАВЛЮК Одарка, 1907 р. н., українка. Освіта початкова, селянка. Була в 1940–1941 рр. на допитах в органах НКВС.

ВОЯКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ «ГАЛИЧИНА»

БЕНДУС Дмитро Миколайович, 1924 р. н. Стрілець. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року брав участь у боях під Бродами. Перейшов до УПА. Засуджений у 1944 році до 25 років ув’язнення. Повернувся додому у 1956 році.

ЗЕНЮК Остап. Стрілець. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року брав участь у боях під Бродами. Проживав у Торонто, Канада.

КІНДРАТ Микола. Стрілець. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року брав участь у боях під Бродами. Помер 30.08.1986 р.

ФЕДОРИШИН Олексій Петрович, 1908 р. н. Стрілець. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року брав участь у боях під Бродами. Заарештований 02.02.1945 р. Засуджений 19.04.1945 р. до 10 років позбавлення волі.

ШТУНДЕР Дмитро, 1921 р. н. Закінчив Львівський університет. Стрілець. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав стрілецької дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року брав участь у боях під Бродами. В складі дивізії з боями дійшов до Австрії. Потрапив у полон до союзників.

ЖЕРТВИ З ЧИСЛА МОБІЛІЗОВАНИХ ДО РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ,

ЧИ ПРОПАЛИ БЕЗВІСТИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

АНДРУСЯК Дмитро Федорович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, подальша доля невідома.

БЕДРУС Василь Михайлович, 1924 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

БЕДРУС Михайло Юрійович, 1919 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

БЕРЕЗА Василь Михайлович, 1926 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 05.12.1944 р.

БЕРЕЗА Дмитро Васильович, 1911 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 26.10.1944 р.

БОЙЧУК Михайло Петрович, 1924 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 06.02.1945 р.

БОЙЧУК Онуфрій Іванович, 1922 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

БУНЬ Василь Миколайович, 1926 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 30.01.1945 р.

БУНЬ Дмитро Васильович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 20.02.1942 р.

ВАЦЕБА Петро Мар’янович, 1917 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 08.11.1944 р.

ВІЗНЕВИЧ Петро Іванович, 1923 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у квітні 1945 р.

ГАВРИЛЮК Іван Васильович, 1916 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 20.04.1945 р.

ГАВРИЛЮК Федір Миколайович, 1915 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ГАСЮР Дмитро Людвигович, с. Черніїв, рядовий, подальша доля невідома.

ГАХ Іван Якович, 1910 р. н., с. Черніїв, рядовий, подальша доля невідома.

ГАХ Микола Якович, 1912 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 17.12.1944 р.

ГРИНИШИН Петро Васильович, 1910 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти 23.04.1945р

ГУЛЬТАЙ Дмитро Васильович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ДАНИЛЮК Василь Михайлович, 1923 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 13.01.1945 р.

ДАНИЛЮК Михайло Миколайович, 1912 р. н., рядовий, загинув у бою 15.09.1944 р.

ДАНИЛЮК Павло Іванович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ДЕМЧУК Василь Іванович, 1917 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ДУБИНА Іван Миколайович, 1920 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

ДУБИНА Микола Григорович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти 11.09.1944 р.

ЗГОБА Микола Йосипович, 1924 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 12.09.1944 р.

КАРПЕЦЬ Василь Михайлович, 1915 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

КІНДРАТ Михайло Петрович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

КОРОЛЮК Іван Якович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у жовтні 1944 р.

КУЦШИРА Василь Гнатович, 1921 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

МЕЛЬНИЧИН Михайло Якович, 1903 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ОСТАП’ЯК Василь Іванович, 1919 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ПАВЛЮК Микола Михайлович, с. Черніїв, рядовий, помер від ран 16.05.1945 р.

ПЕРХУЛІН Василь, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1942 р.

ПЕРХУЛІН Іван Федорович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ПЕТЛЮК Іван Федорович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ПЕТЛЮК Петро Дмитрович, 1912 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 16.05.1945 р.

ПЕТРАНЮК Микола Володимирович, 1924 р. н., с. Черніїв, помер від ран 26.01.1945 р.

ПЕТРИШИН Олексій Дмитрович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ПЕТРИШИН Олексій Михайлович 1920 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 1945 р.

ПИЦЬКІВ Василь Пантелеймонович, 1910 р. н., рядовий, загинув у бою 28.02.1945 р.

ПРИЙМАК Василь Онуфрійович, 1911 р. н., рядовий, загинув у бою 02.11.1944 р.

ПРОКОПЦІВ Микола Дмитрович, с. Черніїв, рядовий, помер від ран 26.11.1944 р.

ПРОКОПЦІВ Микола Федорович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 02.11.1944 р.

ПРОКОПЦІВ Роман Федорович, 1915 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 24.03.1945 р.

ПРОЦЮК Петро Юрійович, 1909 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

РИМАК Федір Михайлович, 1907 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 05.04.1945 р.

РОБАК Йозеф Антонович, 1914 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 30.05.1945 р.

РОМАНОВИЧ Микола Іванович, 1923 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 12.09.1944

ОШАК Федір Костянтинович, 1913 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 04.10.1944 р.

РУБИНЬ Олексій Михайлович, 1912 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

САВЧУК Федір Якович, 1923 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 15.01.1945 р.

СВИСТЯК Василь Миколайович, 1909 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

СВИСТЯК Микола Михайлович, 1912 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

СВИСТЯК Михайло Іванович, 1926 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 06.04.1945 р.

СВИСТЯК Олексій Васильович, 1912 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 11.02.1945р.

СЕМКОВИЧ Дмитро Назарович, 1905 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

СЛИВІНСЬКИЙ Степан Миколайович, 1923 р. н., рядовий, загинув у бою 28.04.1945 р.

СМИТЮК Олексій Васильович, 1910 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1941 р.

СОКОЛІВСЬКИЙ Іван Федорович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти 1944р.

СТЕФАНЮК Федір Іванович, 1906 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 13.04.1945 р.

СТЕФІНІН Василь Степанович, 1909 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

СТЕФІНІН Іван Васильович, 1922 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 01.02.1945 р.

СТЕФІНІН Іван Григорович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

СТЕФІНІН Микола Дмитрович, 1911 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

СТРОКОШ Петро Онуфрійович, 1911 р. н., с. Черніїв, рядовий . помер від ран 29.03.1945 р.

ТОМИН Василь Костянтинович, 1919 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти 1944 р.

ФАНЕГА Микола Петрович, 1910 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ХАРИТОН Валентин Прокопович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 16.03.1943 р.

ХАРИТОН Василь Пантелеймонович, 1918 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ХМІЛЬ Євген Олексійович, 1926 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 13.09.1944 р.

ХМІЛЬ Петро Михайлович, 1909 р. н., с. Черніїв, рядовий, помер від ран 12.09.1944 р.

ХОМИЦЬКИЙ Петро Васильович, 1908 р. н., с. Черніїв, загинув у бою 22.09.1944 р.

ЦИБУЛЬСЬКИЙ Олексій Пилипович, 1908 р. н., с. Черніїв, загинув у бою 26.01.1945 р.

ЧОРНИЙ Михайло Якович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 09.02.1945 р.

ЧУБАТИНСЬКИЙ Михайло Миколайович, 1924 р. н., рядовий подальша доля невідома.

ШАК Петро Іванович, 1912 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти у жовтні 1944 р.

ШАМРАЙ Михайло Васильович, 1909 р. н., с. Черніїв, рядовий, пропав безвісти 1944 р.

ШЕРЕМЕТ Михайло Онуфрійович, 1910 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 1944 р.

ШТУНДЕР Микола Миронович, 1908 р. н., с. Черніїв, рядовий, загинув у бою 27.02.1945 р.

ЖЕРТВИ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ У 1944–1952 РОКАХ

БІЛІНСЬКИЙ Леонтій Володимирович, 1888 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта вища. Проживав у с. Прутівка Снятинського району, священник. Заарештований 16.04.1945 р. Звинувачення: в роки фашистської окупації виступав з антирадянськими промовами. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.09.1945 р. засуджений на 7 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 25.11.1992 р. (10669 П).

БОЙЧУК Ілля Васильович, 1892 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Чернїїв, селянин. Заарештований 09.04.1946 р. Звинувачення: переховував вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.09.1946 р. засуджений на 5 років позбавлення волі та 3 роки по раження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 05.09.1994 р. (14457 П).

ГНАТУШКО Павло Михайлович, 1925 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець,   малописьменний. Проживав у с. Чернїїв, селянин. Заарештований 27.11.1945 р. Звинувачення: мав зв’язок із УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 13.03.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 15.09.1992 р. (9799 П)

ГРИЦЕНКО Надія Яківна, 1926 р. н., м. Куп’янськ Харківської області, українка, освіта середня. Проживала в с. Черніїв, фельдшер Лисецького райздороввідцілу. Заарештована 09.07.1946 р. Звинувачення: надавала медичну допомогу воякам УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.08.1947 р. засуджена на 3 роки позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 12.06.1992 р. (15042).

ДАНИЛЮК Ірина Михайлівна, 1925 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Черніїв, селянка. Заарештована 24.01.1949 р. Звинувачення: переховувала вояків УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 18.10.1950 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 12.10.1993 р. (12215 П).

ЖОЛИНСЬКИЙ Михайло Пилипович, 1928 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 08.04.1946 р. Звинувачення: сприяв воякам УПА при нападі на винищувальний батальйон. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 06.06.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 31.10.1991 р. (6540 П).

КІНДРАТ Петро Григорович, 1903 р. н., с. Черніїв , українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 19.02.1945 р. Звинувачення: член ФНЄ (Фронт Національної Єдності), ОУН, псевдо «Дуб», станичний ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 17.08.1945 р. засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Загинув 09.03.1946 р. в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 26.03.1992 р. (7751 П).

КОРОЛЮК Василь Дмитрович, 1893 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 06.03.1946 р. Звинувачення: переховував вояків УПА. Загинув 30.08.1946 р. в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 04.03.1998 р. (16179 П).

КРИВЕНЬКО Олена Олексіївна, 1908 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українка, малописьменна. Проживала нелегально. Заарештована 02.08.1948 р. Звинувачення: зв’язкова УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 15.01.1949 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 15.09.1992 р. (9805 П).

МОГИЛА Федір Юрійович, 1905 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 19.06.1945 р. Звинувачення: вояк УПА (боївка СБ), псевдо «Максим». Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 17.08.1945 р. засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 26.03.1992 р. (7751 П).

ОСТАПІВ Богдан Миколайович, 1929 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 18.08.1947 р. Звинувачення: розвідник станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 27.12.1947 р. засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 24.06.1992 р. (8868 П).

ПЕТРАШКО Петро Іванович, 1915 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, кочегар Станіславського шкірзаводу. Заарештований 04.02.1946 р. Звинувачення: член ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 29.05.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 12.04.1995 р. (14709 П).

ПЛЕНЮК Параска Олексіївна, 1904 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українка, малописьменна. Проживала в с. Черніїв, селянка. Заарештована 09.07.1946 р. Звинувачення: переховувала вояків УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 27.08.1946 р. засуджена на 3 роки позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 11.05.1992 р. (15042).

РОШАК Олексій Васильович, 1900 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 19.06.1947 р. Звинувачення: заготовляв масло, м’ясо для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 25.10.1947 р. засуджений на 7 років позбавлення волі. Реабілітований 20.01.1992 р. (7647 П).

САВЧАК Микола Дмитрович, 1930 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 06.04.1949 р. Звинувачення: інформатор станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 21.06.1949 р. засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 18.08.1992 р. (9515 П).

САВЧИН Іван Степанович, 1919 р. н., с. Нижнів Тлумацького району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Черніїв Тисменицького району, мельник. Заарештований 19.06.1947 р. Звинувачення: молов муку для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 25.10.1947 р. засуджений на 7 років позбавлення волі. Реабілітований 13.01.1992 р. (7647 П).

СИСАК Григорій Михайлович, 1924 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, малописьменний. Проживав у с. Черніїв, робітник шляхової бригади. Заарештований 25.11.1944 р. Звинувачення: член ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 20.02.1945 р. засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 04.05.1992 р. (8796 П).

СКАРБЕК Володимир Гнатович, 1903 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, поляк, малописьменний. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 20.01.1949 р. Звинувачення: переховував членів ОУН, постачав їм продукти. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.08.1950 р. засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 18.08.1992 р. (9538 П).

СМЕТЮК Микола Михайлович, 1924 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 27.08.1945 р. Звинувачення: член ОУН, вояк УПА (боївки «Козака», «Вечірнього», 1945), псевдо «Чумак». Військовим трибуналом 38-ї армії 28.08.1946 р. засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 02.10.1995 р. (1170).

ФЕДОРИШИН Олексій Петрович, 1908 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 02.02.1945 р. Звинувачення: служив у дивізії «СС-Галичина». Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 19.04.1945 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.09.1992 р. (9648 П).

ХМІЛЬ Михайло Іванович, 1926 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта неповна середня. Проживав нелегально. Заарештований 01.10.1945 р. Звинувачення: член ОУН, пропагандист кущового проводу ОУН, псевдо «Розважний». Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 26.11.1945 р. засуджений на 20 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 01.06.1993 р. (10352).

ШЕРЕМЕТ Євдокія Степанівна, 1927 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Черніїв, селянка. Заарештована 30.12.1945 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Гайдамачка», господарча станичної ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 22.03.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 07.09.1994 р. (14445 П).

ШИПТУР Василь Іванович, 1926 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, селянин. Заарештований 18.04.1946 р. Звинувачення: сприяв воякам УПА у здійсненні теракту. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 06.06.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 31.10.1991 р. (6540 П).

ШКРОБАЧ Михайло Миколайович, 1928 р. н., с. Черніів Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Черніїв, заготовлювач молока. Заарештований 09.07.1946 р. Звинувачення: не повідомив в органи радянської влади про те, що в нього перебували члени ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Стані славської області 27.08.1946 р. засуджений на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 16.04.1992 р. (15042).

ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ З КОМУНІСТИЧНИМ РЕЖИМОМ

ДАНИЛЮК Кирило Андрійович, 1928 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, охоронець кущової ОУН, псевдо «Кирило», загинув 19.05.1951 р., с. Черніїв.

ДАНИЛЮК Микола Васильович, 1921 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, референт пропаганди Станіславського надрайпроводу ОУН, псевда «Ігор», «Руслан», загинув осінь 1945 р., с. Братківці.

ДАНИЛЮК Роман Миколайович, 1924 р. н., с. Черніїв , керівник Жовтневого райпроводу ОУН, псевдо «Крига», загинув 13.02.1950 р., с. Козина Тисменицького району.

ДАНИЛЮК Володимир Олексійович, с. Черніїв Тисменицького району, господарчий СКВ, псевдо «Муха», загинув 11.12.1945 р., с. Братківці Тисменицького району.

ДЕМБОВИЧ Микола Іванович, 1922 р. н., с. Черніїв, станичний ОУН, псевдо «Медвідь», загинув 13.02.1949 р., с. Тисменичани Надвірнянського району.

ПОРТЕЧИН Павло Дмитрович, с. Черніїв Тисменицького району, стрілець боївки «Хмари», псевдо «Кармелюк», загинув 12.02.1947 р., с. Черніїв.

ХАРИТОН Дмитро Іванович, 1927 р. н., с. Черніїв Тисменицького району, стрілець боївки «Клима», псевдо «Прут», розстріляний 27.08.1946 р.

ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ З МОСКОВСЬКИМ ОКУПАНТОМ НА ДОНБАСІ

ДАНИЛЮК Володимир Володимирович, 10.09.1991 р. н., с. Черніїв Тисменицького району – старший солдат, стрілець 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття». Мобілізований у Збройні Сили України 15.05.2014 р. Загинув 12.08.2014 р. під час супроводу колони із пораненими у зоні АТО. Указом Президента України № 109/2015 від 26.02.2015 р. за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Володимир Данилюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Орден вручили батькам. З метою вшанування пам’яті за загиблим на фасаді Черніївської загальноосвітньої школи ім. Тараса Шевченка, де в свій час навчався Володимир, відкрито меморіальну таблицю. У загиблого залишилися батьки та дружина.

ДЕРКАЧ Іван Степанович, 08.07.1966 р. н., с. Черніїв Тисменицького району – солдат, водій 14-ї окремої механізованої бригади. Був учасником бойових дій (неодноразово перебував у зоні АТО, проходив службу за призовом по мобілізації у в/ч пп В 0256. та за контрактом у в/ч А 1008. Помер 11.09.2017 р., перебуваючи на ротації у зоні проведення АТО в районі Станиці Луганської на Луганщині. Похований 14.09.2017 р. на кладовищі у селі Черніїв.

Споконвіку люди не були байдужими до назв своїх поселень. Про це свідчать не лише літописи, в яких причини появи тієї чи іншої назви пояснюються, як правило, легендами, а й значно дав-ніші писемні й усні перекази народу.

Серед назв є чимало непрозорих, незрозумілих нам сьогодні. Їх тлумачили по-різному. Так з'явилися легенди i перекази, які здебільшого йдуть не від історичних подій до назви, а навпаки, від сучасної назви до історії, звичайно вигаданої.

Села — як люди, є різні, мають свою біграфію i свої «Візитні картки» — історичні чи легендарні місця.

Завжди можна було почути з вуст старших людей про навколишні пагорби, маленькі річечки й джерельця Чернієва, що розкинувся неподалік швидкоплинної Бистриці Надвірнянської.

Перекази, легенди, оповідки ті, що найчастіше розминаються з достовірністю, хоч іноді ходять дуже близько від неї, сповнені щирістю, вишуканістю, світлим романтизмом. Це високохудожні зразки нашої поетичної спадщини, котрі слід зберегти. 3 покоління в покоління вони передавалися, фіксуючи певні реалії сивої давнини, мужність i відданість жителів землі, героїзм наших предків, яким доводилось вести важку й виснажливу боротьбу проти чужинців, відстоювати свою незалежність i культуру.

Старожили розповідають, що в сиву давнину на одній з околиць села стояв великий чернечий («чернечий») монастир, від якого i пішла назва.

Монастир згорів. А коли? Достеменно невідомо нікому. Красива легенда, що й казати, та жаль лише, що з приводу існування у Чернієві будь-якого монастиря, документи мовчать. Хоч приклади подібного творення топонімів в Україні не рідкість.

• комплекс водоочисних споруд КП «Івано-Франківськводоекотехпром» (комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром»);
• Черніївське стаціонарне відділення для тимчасового та постійного проживання людей похилого віку;
• виробничо-комерційна фірма «Дріада» ;
• ТОВ «Атлант-ІФ»;
• ПП "Житлово-комунальне підприємство «Черніїв-сервіс»;
• релігійна громада Української автокефальної православної храму Івана Хрестителя;
• Парафія Української греко-католицької церкви св. Миколая — згоріла 06.07.2016[5];
• приватне підприємство «Петроль-автосервіс»;
• Черніївська сільська рада;
• обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство «Плай»;
• споживче товариство «Затишок-С»;
• приватне підприємство «Час-Н»;
• Черніївська загальноосвітня школа I—III ступенів Тисменицької районної ради Івано-франківської області;
• приватне підприємство «Сивуля».

• Черніївський

• Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 242

• Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району
• Czerniejów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 825. (пол.)
• Прогноз погоди в с. Черніїв