Сергєєва Лариса Сергіївна

Дитинство провела в Криму[5]. У шкільні роки займалася у музичній школі, в балетному класі (у М. П. Градовської та П. С. Вітенкова) і в драматичній студії (у режисера А. П. Цвєтухіна); виступала на сцені в балетних і драматичних виставах. Знялася в ролі Галі Пуригіної у фільмі «Друзі-товариші» (реж. В. П. Павловський, Ялтинська філія кіностудії ім. М. Горького)[6]. Закінчила художню школу ім. Ф. А. Васильєва (педагоги — Г. І. Чуркіна, В. І. Буряковський, Д. М. Журавльов).

З 1964 року, закінчивши середню школу № 5 ім. А. П. Чехова в Ялті[2], працювала фарбувальницею на фабриці іграшок.

У 1965 році вступила на факультет прикладного мистецтва Московського текстильного інституту. З 1970 року, закінчивши інститут[1][4] за спеціальністю «художник», працювала в експериментальній лабораторії Загорської трикотажної фабрики, де розробляла жіночий, дитячий асортимент, брала участь у впровадженні льону в трикотажне виробництво. З 1971 року — художник лабораторії Рострикотажпрома; розробляла промисловий асортимент, виїжджала на підприємства. У 1972-1978 роки була членом художніх рад Мінтекстильпрома РРФСР і Мінлегпрому СРСР[7].

У 1978-1982 роках — старший викладач малюнка і композиції в Московському технологічному інституті легкої промисловості[4].

У 1979-1982 керувала студією декоративно-прикладного мистецтва, в якій в основі занять розписної глиняноюї іграшки і розписним деревом лежала народна творчість («московська репліка»).

У 1983-2006 роках працювала художником в Оздоблювально-художньому комбінаті, комбінаті «Гжель», викладала художні дисципліни в Дитячому реабілітаційному центрі «Діти Марії», Рязанському художньому училищі, викладала в інших навчальних закладах, організувала художню школу, яку відвідувало понад 80 учнів різного віку, викладала в ній малюнок, живопис, композицію, дрібну пластику, історію мистецтв[7].

Учні Л. С. Сергєєвої брали участь у 89 художніх виставках в Росії і за кордоном, на яких стали лауреатами, отримали 250 нагород[7][8].

З 2006 року продовжує виступати з науковими доповідями за тематикою художньої творчості[9], виставляє свої картини на колективних та персональних виставках, проводить майстер-класи.

Член Спілки художників Росії, Союзу дизайнерів Росії[3], Асоціації мистецтвознавців Творчої спілки істориків мистецтва і художніх критиків; Міжнародної асоціації пастелістів ASPAS (Asociación Pintores Pastelistas Españoles)[10], в активі Art du Pastel en France, почесний гість Міністерства культури Італії[7] (2008). Педагог вищої категорії, атестований експерт з дитячої художньої творчості Москви і Московської області[7][8].

Ранні живописні роботи (1960-ті — 1970-ті роки) відрізняються емоційністю і експресією. Роботи, в масляній або темперній техніці, написані великим рельєфним мазком зі складно-змішаним кольором і завжди з дуже красивими комбінаціями («Катер біля пірсу в дощ», «У піонерському парку», «Будинок під деревами»).

Є творцем і теоретиком нового жанру в образотворчому мистецтві — експозе[7][10]. Відродила вітаїзм — напрям 1920-30-х років[7][10].

Працює в техніках: акварель, пастель, олія, фломастер, олівець у жанрах натюрморт, пейзаж, карикатура, експозе, образні ескізи театрального костюма; роботи відзначаються тонким відчуттям кольору та композиції[10].

Натюрморт

Серії сучасних російських натюрмортів виконані в манері від реалістичного письма обманок до експресивних декоративних натюрмортів.

Пейзаж

Серії пейзажів «За Чеховськими місцями» (Таганрог, садиби Чехових в Меліхово, садиби будинку-музею А. П. Чехова у Ялті), Італії, Підмосков'я, Люберець, Москви, Білорусі, України, Росії, Сербії, Хорватії, Іспанії, морських пейзажів виконані в техніках акварелі, сухої пастелі, темпери, масла, фломастери, олівці.

Графіка

Серія листів, присвячених Великій Вітчизняній війні, наповнених трагедією, героїзмом і втраченим дитинством.

Експозе

Серії експозе виконані м'якими для сприйняття графічними засобами фломастер, пастель іноді з додаванням олівця, акварелі. Художні образи, смисловий заряд творів зображуються в репортажній манері з певним ставленням до ідей з людиною в центрі розвитку сюжетів, емоційно висловивши утримання в експресивній лаконічній гротескно-узагальненій формі.

Ескізи театрального костюма

Виконані в студентські роки ескізи відрізнялися незвичайною формою подачі, індивідуальною манерою, технікою, в композиції костюма була використана асиметрія, не дотримувалися величини визначені стандартами. Дипломна робота «Жіночий трикотажний костюм за японськими мотивами» складалася з повного комплекту взаємозамінних сучасних предметів одягу, виконаних з пряжі квітів тонких поєднань, запозичених з японських укійо-е і Кінусайга; робота включала графічний розділ з образних ескізів костюма, що передують виконанню робочих ескізів, розрахунків переплетень полотен і конструкцій костюма. Автор десятків трикотажних виробів прет-а-порте, розтиражованих на російських фабриках. Виконала ескізи костюма:

• до трагедій Софокла «Едіп — цар», «Антігона»,
• до трагедії В. Шекспіра «Король Лір»,
• до спектаклів Едмона Ростана «Сірано де Бержерак», Карло Гольдоні «Король-олень», «Трактирниця», Фонвізіна «Недоросль», новели Проспера Меріме «Кармен», оперети В. Ленського «Коломбіна».
• подібні ескізи візантійського, італійського, іспанського, французького, німецького, російського костюма XII—XVIII століть.

Ілюстрацій до літературних творів

• А. П. Чехова — «Дама з собачкою», «Три сестри», «Чайка»
• М. В. Гоголя — «Ніч перед Різдвом», «Іван Федорович Шпонька і його тітонька».
• до віршів А. С. Пушкіна, І. А. Буніна, С. А. Єсеніна, М. І. Цвєтаєвої.

Автор декоративних розписних тканин з квітами, народними орнаментами, абстрактними композиціями.

Автор зліплених і розписаних за російськими народними мотивами декоративних глиняних іграшок, панночок, матусь, музикантів, тварин коней, корів, кіз, птахів, дерев і будиночків, прикрас, складових тематичні композиції.

Роботи Л. С. Сергєєвої знаходяться в музеях і приватних колекціях Криму, Росії, Хорватії, Алжиру, Чехословаччини, Німеччини, Сербії, Італії, Іспанії, Франції, США, Японії[10].

Автор понад 60 науково-дослідних і навчально-методичних праць, опублікованих у тому числі в наукових збірниках і журналах[7]. Виступала з доповідями на наукових конференціях (ВНДІ технічної естетики, Державна Третьяковська галерея, Експоцентр на Красній Пресні, Державна Дума РФ, Державний музей образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна, Академія мистецтв України, 2-й Російський культурологічний конгрес, Інститут проблем сучасного мистецтва України, Державний інститут мистецтвознавства Міністерства культури РФ та ін)[7].

• Срібна медаль ВДНГ СРСР (1982)[4][7]

• Лауреат міжнародної виставки (Прага, 1982)[7]

• Подяка Міністра культури і масових комунікацій Російської Федерації

• Почесна грамота Міністерства освіти Російської Федерації

• Диплом Інституту художньої освіти Російської Академії освіти

• Державний стипендіат Видатних діячів культури Російської Федерації[7]

• Заслужений художник Автономної Республіки Крим (2009)[7]

• Заслужений художник Російської Федерації (2013)[3]

• Сергеева Лариса Сергеевна (1946). Русская живопись. Процитовано 10 липня 2016.
• Лариса Сергеева: «Освещённая солнцем». ARTinvestment.RU. 15 травня 2012. Процитовано 10 липня 2016.
• Сергеева Лариса. Творческое объединение женщин-художников «ИРИДА». Процитовано 10 липня 2016.