Сестринівка

Сестри́нівка — село в Україні, у Вінницькій області, Козятинському районі. Населення становить 1147 осіб.

село Сестринівка
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Козятинський
Рада Сестринівська сільська рада
Облікова картка Сестринівка 
Основні дані
Засноване 1640
Населення 1147
Площа 4,15 км²
Густота населення 276,39 осіб/км²
Поштовий індекс 22140
Телефонний код +380 4342
Географічні дані
Географічні координати 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 260 м
Водойми р. Шапова
Найближча залізнична станція Сестринівка
Місцева влада
Адреса ради 22140, с. Сестринівка, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 18
Карта
Сестринівка
Сестринівка
Мапа

 Сестринівка у Вікісховищі

На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.

Історія
Сестринівка, курганний могильник

Л.Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише[1]:

Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов.

Цековь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри[3].

Сестринівка та Михайло Грушевський
Музей Грушевського на місці де стояла хата діда

Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священник Захарій Опоков.

Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовий хрест, орден святого рівноапостольського князя Володимира (Російська імперія), йому було подаровано дворянство…

Саме дід благословив свого любимого онука на навчання Києві в університеті Святого Володимира[4].

Хата Опокова - діда Грушевського (нині не існує)
Музей Грушевського на місці де стояла хата діда

В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїжджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:

Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двомісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам’яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож.
[5]
І коли я всетаки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що якнеяк се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія.
[6]
Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було встигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята...
[6]
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, де служив дід Грушевського, Сестринівка

Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.

2006 року, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей М. С. Грушевського. Музей має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських і Опокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк.[7]

Відомі особи

З Сестринівкою пов'язані життя і діяльність українського військовика, члена Центральної Ради Петра Чечеля[8].

Примітки
  1. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-87)
  4. НЕП. Музей М. Грушевського
  5. Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XI
  6. Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
  7. Укрінформ. На Вінниччині біля музею Михайла Грушевського заклали парк
  8. Журнал Житомира 23 грудня 2009 р.

Література
  • Сестри́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.332

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.