Скирда Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Скирда (25 грудня 1904 (7 січня 1905)(19050107), Єлизаветградка 2 лютого 1979, Київ) радянський офіцер, один з керівників підпільного і партизанського руху в Україні часів німецько-радянської війни, генерал-майор МВС СРСР.

Михайло Михайлович Скирда
Народження 7 лютого 1905(1905-02-07)
Єлизаветградка
Смерть 2 лютого 1979(1979-02-02) (73 роки)
Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна  СРСР
Освіта Вища партійна школа
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 25 грудня 1904 (7 січня 1905)(19050107) року в селі Єлизаветградці Херсонської губернії (нині селище міського типу Олександрівського району Кіровоградської області).

Член ВКП(б) з 1931 року[1]. З 1932 року на партійній роботі. Працював в Одеській, Миколаївській та Кіровоградській областях.

З серпня 1941 по грудень 1943 року — секретар Кіровоградського підпільного обкому КП(б)У, командир партизанського з'єднання[2].

Після радянського відвоювання Кропивницького продовжував працювати секретарем обкому. У 1948 році відряджений на навчання до Вищої партійної школи при ЦК ВКП (б). Після її закінчення у 1951 році працював інспектором Центрального Комітету КП (б) Української РСР.

У 1952 році спрямований на роботу заступником начальника Управління міліції Міністерства державної безпеки Української РСР. З 1953 року він обіймав посаду начальника політичного відділу Міністерства внутрішніх справ Української РСР, з 1956 року — начальника тюремного відділу МВС Української РСР.

З 1956 року полковник Михайло Скирда очолював Київську спеціальну середню школу міліції Міністерства внутрішніх справ СРСР. 23 січня 1959 йому присвоєно звання комісара міліції 3-го рангу. У 1960 році переведений на посаду заступника з господарської частини начальника Вищої школи Міністерства внутрішніх справ Української РСР.

Могила Михайла Скирди

З 1961 року служив начальником Управління охорони громадського порядку (згодом — Управління внутрішніх справ) Кіровоградського облвиконкому. У 1968 році вийшов на пенсію. У порядку переатестації йому присвоєно звання генерал-майора міліції. Проживав у Києві. Помер 2 лютого 1979 року, похований на Лук'янівському військовому кладовищі (ділянка № 12).

Відзнаки

Нагороджений орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора[1], низкою медалей.

Почесний громадянин міста Знам'янки[3].

Примітки

  1. Довідник з історії КПРС
  2. OBLASTЬ.KR.UA. Архів оригіналу за 07-04-2016. Процитовано 02-04-2016.
  3. Крюков В. В., Стукаленко Н. Г., Скляровська О. В. Знам'янка. 140 років. — Знам'янка, 2009 (ст. 8).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.