Сколівський повіт
Сколівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і Польщі. Адміністративним центром повіту було місто Сколе.
Округ | Стрийський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Сколе |
Створений | 1854 |
Площа | 1268 км² (1910) |
Населення | 55 353 (1910) |
Найбільші міста | Сколе |
Нині на території Сколівського повіту розташована адміністративна одиниця Львівської області — Сколівський район.
Австро-Угорщина
Сколівський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. приєднаний до Стрийського повіту, однак при переписах продовжувала збиратись інформація у форматі колишнього повіту[1] і зберігалась окрема судова адміністрація до 1911 р., коли повіт було відновлено[2].
На 1911 р. повіт поділявся адміністративно на 52 громади, земельно — на 46 кадастральних гмін та займав площу 1268 км², населення повіту складало 55 353 особи, українці-грекокатолики становили 77 %, євреї — 11 %.
У складі ЗУНР
Повітовим комісаром був Степан Корженьовський, харчовий референт староства. Делегатом до УНРади був обраний о. Євстахій Качмарський, парох у Славсько (УНДП).
Повіт входив до Стрийської військової округи Станиславської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією
Сколівський повіт | |
---|---|
пол. Powiat skolski | |
| |
Місто | Сколе |
Найбільше місто | Сколе |
Країна | Польська Республіка |
Регіон | Станіславське воєводство |
Гміни | 50 |
Населення | |
- повне | 48 050 (1921) |
- густота | 37,9 |
Площа | |
- повна | 1 268 км² |
Дата заснування | 1911 |
Дата ліквідації | 1 квітня 1932 |
Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 49 сільських гмін і 45 фільварків) з 9 353 житловими будинками.
Загальна чисельність населення повіту становила 48 050 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 33 113 — греко-католики, 4 949 — римо-католики, 4 752 — юдеї, 236 — інших визнань.
Зміни адміністративного поділу
В 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського[3].
1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію приєднано до стрийського повіту.
Міста (Міські ґміни)
містечко Сколе — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість: 1920—1929 рр. — 49, 1929—1932 рр. — 50
- Аннаберг
- Вижлув
- Волосянка
- Головєцко
- Гребенув
- Гутар
- Ґрабовєц Скольскі
- Єлєнковате
- Жупанє
- Кальне
- Камьонка — з 1929 р.
- Карлсдорф
- Климець
- Козьова
- Коростув
- Корчин Рустикальни
- Корчин Шляхецкі
- Крушельніца Рустикальна
- Крушельніца Шляхецка
- Лавочне
- Лібохора
- Мєндзиброди
- Опожец
- Орава
- Оравчик
- Плав'є
- Побук
- Погар
- Подгородце
- Рикув
- Рожанка Вижна
- Рожанка Ніжна
- Синовудзко Вижне
- Синовудзко Ніжне
- Славско
- Сморже Дольне
- Сморже Містечко
- Сопот
- Стинава Вижна
- Стинава Ніжна
- Тарнавка
- Тисовєц
- Тишовніца
- Труханув
- Тухля
- Тухолька
- Урич
- Феліцієнталь
- Хащованє
- Ямєльніца
Фільваркові господарства
- Хащованє
- Феліцієнталь
- Ґрабовєц Скольскі
- Головєцко
- Гребенув
- Гутар
- Ямєльніца
- Єлєнковате
- Кальне
- Клімєц
- Корчин Рустикальни
- Корчин Шляхецкі
- Коростув
- Козьова
- Крушельніца Рустикальна
- Крушельніца Шляхецка
- Лібохора
- Лавочне
- Опожец
- Орава
- Плавє
- Побук
- Подгородце
- Погар
- Рожанка Ніжна
- Рожанка Вижна
- Рикув
- Сколє
- Славско
- Сможе Дольне
- Сможе Мястечко
- Сопот
- Стинава Ніжна
- Синовудзко Ніжне
- Синовудзко Вижне
- Тарнавка
- Труханув
- Тухля
- Тухолька
- Тисовєц
- Тишовніца
- Урич
- Волосянка
- Вижлув
- Жупанє
Староста
- Кароль Магр
Джерела
- Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)
Посилання
Примітки
- Stryjski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 436. (пол.)
- Повна збірка законів Галичини і Володимирії з Освенцімським, Заторським і Краківським князівствами, 1911, ч. XXI, № 230
- Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929 № 436