Сокулка

Соку́лка (пол. Sokółka, біл. Сакулка) — місто в північно-східній Польщі, на річці Соколда. Адміністративний центр Сокульського повіту Підляського воєводства.

Сокулка
Sokółka
Герб Прапор
Ратуша
Ратуша
Основні дані
53°24′ пн. ш. 23°30′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q11119711? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Площа 18,59 км²
Населення 19054 (2011)[1]
· густота 1006 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Рохліц, Шальчинінкай
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BSK
GeoNames 758651
Поштові індекси 16-100
Міська влада
Вебсайт www.sokolka.pl
Мапа


 Сокулка у Вікісховищі

Історія

Спочатку Сокулка була коронним селом, жителі якого були зобов'язані розводити соколів, з чим відтак може бути пов'язане походження назви міста. Перша письмова згадка про Сокулку (Сухолду) датується 1524 роком, коли великий князь Сигізмунд надав своїй дружині Боні Городенську пущу. У першій половині XVI століття в поселені існував великокняжий мисливський двір.

У XVI столітті Сокулка перебувала в Гродненському повіті Троцького воєводства. 1565 року в Сокулці споруджено дерев'яний костел. Наприкінці XVI століття перебувала в Гродненській економії. 10 січня 1609 року місто отримало Магдебурзьке право.

1679 року в околицях Сокулки почали селитися військові-татари. У другій половині XVIII століття граф Антоній Тізенгауз оселив у Сокулці ремісників, спричинився до розбудови містечка.

З 1793 року — центр Сокулківського повіту Гродненського воєводства. У 1794 році під час повстання Тадеуша Костюшка була місцем збору повстанців Гродненщини. У 1795 році внаслідок третього поділу Речі Посполитої опинилася в складі Пруссії, а від 1807 року — в Російській імперії; центр повіту.

З 1842 року перебувала в складі Гродненської губернії. 28 лютого 1861 року з'явився проект міського герба «в золотому полі трьохчвертне зображення лицаря з піднесеним угору палашем».

У 1921 році за умовами Ризького мирного договору опинилася в складі міжвоєнної Польської Республіки.

У листопаді 1939 року опинилася в складі Білоруської РСР. З 1940 року було центром Соколківського району Білостоцької області. У 1941—1944 роках перебувала під німецькою окупацією. 16 серпня 1945 року влада СРСР передала Сокулку Польській Народній Республіці.

З православним цвинтарем сусідить військовий меморіал похованих тут 1500 радянських воїнів.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 9188 1711 6669 808
Жінки 9866 1715 6154 1997
Разом 19054 3426 12823 2805

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 7598 осіб (4954 чоловічої статі та 2644 — жіночої), з яких 2590 — православної віри, 2848 — юдейської, 2033 — римо-католицької[4]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[5]:

МоваОсібВідсоток
єврейська284837,48 %
російська164521,65 %
білоруська153620,22 %
польська6338,33 %
українська4716,20 %
чуваська3524,63 %
німецька510,67 %
татарська340,45 %
болгарська40,05 %
литовська40,05 %
фінська40,05 %
латиська10,01 %
циганська10,01 %
інші140,18 %
Разом7598100 %

Відомі люди

Відомі уродженці
  • Пйотр Лебедзінський (1860—1934) — інженер-хімік, піонер польської фотографії, кінематографу і фотохімічної промисловості.

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-47)
  5. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.