Криничанський район

Кринича́нський райо́н — колишній район Дніпропетровської області. Районний центр — смт Кринички. Населення станом на 1 січня 2016 року становило 35,2 тис. осіб.

Криничанський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР ( УСРР),
 Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1222000000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: ▼ 35 087 (на 1.04.2016)
Площа: 1684 км²
Густота: 21.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5654
Поштові індекси: 52300—52381
Населені пункти та ради
Районний центр: Кринички
Селищні ради: 3
Сільські ради: 18
Смт: 3
Села: 103
Селища: 5
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кобзар Наталя Станіславівна
Голова РДА: Балюк Юрій Володимирович[2]
Вебсторінка: Криничанська РДА
Адреса: 52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт Кринички, вул. Михайла Грушевського, 2
Мапа

Криничанський район у Вікісховищі

Географія

Межує із Дніпровським, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами.

Вільногірськ Верхньодніпровський район Петриківський район,
Кам'янське
П'ятихатський район Дніпровський район
Софіївський район Солонянський район Солонянський район

Основними водними артеріями району є мілководні річки Мокра Сура і Базавлук.

Загальна площа сільгоспугідь становить 149 тис. га, у тому числі 121,1 тис. га орної землі. Штучні водоймища, які використовують для зрошення полів та розведення риби, займають 3,4 тис. га, лісові насадження — 3 тис. га. Серед мінеральних ресурсів району — поклади граніту та піску.

Ботанічні заказники

Верхньобазавлуцький, Витоки річки Базавлук, Витоки річки Саксагань, Житлова балка, Середньобазавлуцький.

Ландшафтні заказники

Вишневський (загальнодержавного значення), Рекалівський, Степовий каньйон.

Історія

Утворений 7 березня 1923 як Криничевацький район з центром в с. Криничці у складі Катеринославської округи Катеринославської губернії з частин Семенівської, Криничевацької, Сурсько-Михайлівської і Карнаухово-Хутірської волостей.[3]

На 1925 район у документах називають Криничуватський.

1930 р. Кам'янський район перейменований на Криничуватський.[4] 1931 р. скасований.[5] 1939 року район відновлено.[6]

30 грудня 1962 створено укрупнений район з центром Кринички, до складу якого увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ, а також сільради Криничанського і Щорського районів.[7]

4 січня 1965 затверджено район (центр — смт Кринички) в складі Аулівської, Криничанської та Щорської селищних Рад і сільрад Криничанського району: Адамівської, Болтишківської, Ганно-Зачатівської, Гуляйпільської, Жовтневої, Катеринопільської, Кудашівської, Маломихайлівської, Новоселівської, Покровської, Преображенської, Семенівської та Червоноіванівської.[8]

Адміністративно-територіальний поділ

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 111 населених пунктів та підпорядковані Криничанській районній раді. Адміністративний центр — смт Кринички[9].

2008 року з обліку знято селище Адамівське.

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[10]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 18 835 3762 2462 5408 4855 2268 80
Жінки 21 494 3466 2311 5322 5656 4280 459

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[11]:

За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області кількість населення у районі на 1 лютого 2011 року становила 36 549 осіб[12].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 35 468 осіб, з них міського населення — 11 150, сільського — 24 318 осіб[13].

Економіка

Промисловість

У районі працюють 5 промислових підприємств, такі як сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпро, Кам'янське, Дніпровський і Криничанський райони.

На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський (площа 9 га), Калинівський (площа 9 га), Кудашівський (площа 39 га), де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр (площа 6 га).

Сільське господарство

Основним в економіці Криничанського району є виробництво продукції сільського господарства. У районі створені 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство. Філіалом обласного держплемоб'єднання вирощуються племінні тварини, надаються послуги щодо запліднення тварин у господарствах району.

З переробних підприємств на території району знаходяться ВАТ «Божедарівський елеватор» та комбікормовий завод.

Провідними галузями у сільськогосподарському виробництві району є рослинництво, яке займає 73% від загальної кількості виробництва валової продукції, і тваринництво — 27%. Головне місце у структурі галузі рослинництва посідає вирощування зернових культур, які займають до 50% посівних площ району. Питома вага посівних площ соняшнику в загальній структурі становить до 20%.

Цукровий буряк вирощується на площі 200–300 га.

У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.

Транспорт

Криничанський район лежить на захід від транспортного вузла Дніпра, Дніпровського району, тож Криничанським районом проходить автошлях E50М04 на Знам'янку та два національних Н08 (Бориспіль — Маріуполь) та Н11 (Дніпро — Миколаїв). Територіальні: Т 0420, Т 0429, Т 0430, Т 0432, Т 0433 та Т 0439.

Унікальним є смт Божедарівка, де на автошляху E50 працює залізничний шлагбаум, на лінії Кривий Ріг-Головний — Дніпро-Головний (4 пари електропоїздів на день), не рахуючи вантажні потяги із Кривого Рогу на вузлову Верхівцеве.

Залізничні станції: Божедарівка, Воскобійня, Кудашівка та Милорадівка.

Зупинні пункти: 139 км, Адамівське та Сорокопанівка.

Соціальна сфера

Освіта

У районі функціонують 29 шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, центр учнівської молоді, 28 дошкільних закладів.

Культура

На території району діють 25 будинків культури та клубів, 26 бібліотек, 4 музеї (в селищах Кринички і Божедарівка та 2 в селі Червоноіванівка), 2 школи естетичного виховання. При районному Будинку культури є театр, який має звання народного. Також у районі працюють 3 ансамблі естрадної пісні, ансамбль народних інструментів, драматичні, фольклорні, вокально-хорові колективи, чоловічий вокальний ансамбль «Козаки» — лауреат обласного фестивалю національного та духовного відродження Придніпров'я.

Охорона здоров'я

Для забезпечення медичним обслуговуванням у районі функціонують 2 районні та 6 дільничних лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти.

Спорт

Спортивна база району включає в себе стадіон у селищі Кринички, площинні спортивні споруди (майданчики, поля — 48 одиниць), 7 стрілецьких тирів, 15 спортивних залів. У районі функціонують 2 спортивних клуби, дитячо-юнацька спортивна школа з розвитку таких видів спорту як футбол, баскетбол та важка атлетика. При господарствах та організаціях створено 10 спортивних команд, які постійно беруть участь у змаганнях з футболу, мініфутболу та волейболу районного та обласного рівнів.

Особистості

Криничанщина пишається своїми талановитими земляками — академіком-фольклористом І. Березовським, заслуженим артистом України Ф. Ткачем та заслуженим діячем мистецтв України Г. Мусатовою.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криничанського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,30% (проголосували 15 229 із 28 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,87% (6 529 виборців); Юлія Тимошенко — 10,43% (1 588 виборців), Анатолій Гриценко — 9,93% (1 512 виборців), Олег Ляшко — 8,81% (1 342 виборців), Сергій Тігіпко — 8,66% (1 319 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,86%[14].

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 482/2019-рп «Про призначення Ю.Балюка головою Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Постанова Президії ВУЦВК № 308 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 р. «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
  6. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 2н-06 від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  9. Адміністративно-територіальний устрій Криничанського району на сайті Верховної Ради України
  10. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  11. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  12. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
  13. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року
  14. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 12 квітня 2016.

Джерела

Література
  • Криничанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.337-365, 346-347


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.