Панькевич Юліан Іванович

Юліа́н (Юліян[1][2]) Якович Паньке́вич (псевдонім Простен Добромисл) (4 липня 1863, Устя-Зелене, нині Монастириського району Тернопільської області — літо 1933, Харків) — український художник, літератор, громадський діяч.

Юліан Якович Панькевич
Юліан Панькевич
Народився 4 липня 1863(1863-07-04)
Устя-Зелене, нині Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Помер 1933(1933)
Харків, УРСР
Громадянство  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  Україна
Національність українець
Діяльність художник
Відомий завдяки художник, літератор, громадський діяч
Alma mater Краківська академія мистецтв, Віденська академія мистецтв
Жанр портрет
Батько Яків Панькевич

З його ім'ям пов'язане становлення українського мистецтва кінця XIX — першої половини XX ст.

Життєпис

Народився 4 липня 1863 р. у с. Устя-Зелене, тепер — Монастириського району в родині церковного маляра Якова Панькевича родом із с. Чесник. Дитячі роки Юліана Панькевича минули в с. Васючин та в містечку Єзуполі.

1884 р. закінчив Бережанську гімназію. Малярства навчався у Краківській академії мистецтв, коли її директором був Ян Матейко (1884-1885, Польща). Далі продовжував навчання у Відні (1885-1887, Австрія). Відомо, що Ю. Панькевич організовував у селах хори, керував ними, безкоштовно навчав сільських дітей малюванню, історії мистецтва, виготовляв декорації та проектував костюми для аматорських вистав, організовував гуртки самоосвіти. А ще добре грав на скрипці, самовіддано диригував хорами.

Юліан Панькевич займався релігійним малярством, вносячи у нього народний колорит, різноманітні орнаменти, побутові деталі. Високу оцінку мали свого часу його картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна».

У 1890-х рр. він намалював іконостас до церкви св. пророка Іллі у с. Борщів поблизу Перемишлян.

Під час канікул у 1885 р. студенти Львівського університету організували мандрівку з Тернополя до Чернівців. Юліан Панькевич тоді познайомився з Іваном Франком.

Із Миколою Івасюком змалював руїни монастиря в селі Семенів (нині Теребовлянського району), монастиря отців Василіян поблизу міста Теребовля, Теребовлянського замку та інші.

Від 1892 працював у місті Станиславів (нині Івано-Франківськ) і селах Прикарпаття, зокрема на Рогатинщині, де організував хори, навчав малярству, оформляв хати-читальні, розписував церкви, записував фольклор, виступав на вічах.

Від 1898 — у місті Львів. Співзасновник і секретар «Товариства для розвою руської штуки» (1898), співорганізатор його виставок (1898, 1900, 1903). Сприяв у навчанні М. Бойчуку.

1896 р. художник намалював композицію «Трійця» для церкви с. Іване-Золоте, що біля Заліщиків. З 1898 р. працював у Львові в «Товаристві для розвою руської штуки». 1903 р. вийшла антологія української лірики «Акорди», упорядником і редактором якої був Іван Франко, який, цінуючи його здібності рисувальника, доручив Юліанові Панькевичу ілюстрування та художнє оформлення цієї унікальної збірки.

Портрет Тараса Шевченка 1904 р. — один із найкращих творів митця. Тоді ж він намалював перший зі своїх портретів Івана Франка. Це єдиний портрет Каменяра, виконаний з натури.

1918 р. вийшла з друку у Львові невеличка книжечка Володимира Гнатюка «Баронський син в Америці». До десяти казок, уміщених у збірці, подано сорок ілюстрацій та двадцять заставок і кінцівок роботи Юліана Панькевича. Приблизно тоді ж на замовлення Володимира Гнатюка він виконав ілюстрації до збірки «Народні легенди». Багато часу, творчої енергії віддав художник праці над ілюстраціями до «Слова о полку Ігоревім», до повісті Г. Хоткевича «Камінна душа», творів Степана Руданського, Якова Щоголіва.

Від осені 1933 — у Харкові; старший науковий співробітник історичного музею.

Загинув у Харкові за нез'ясованих обставин влітку 1935 р.[3] (або у 1934 р.[4]).

Серед учнів Юліяна Панькевича були Михайло Бойчук, В. Баляс, Северин Борачок та інші.

Твори
Ю. Панькевич. Богородиця. Намісна ікона іконостасу храму св. пророка Іллі с. Боршів Перемишлянського району. Фото Олег Дух

Художня творчість

Серед творів:

  • жанрові композиції;
  • портрети:
    • Миколи Костомарова (1885),
    • Тараса Шевченка, (1904),
    • Івана Франка (1910) та інші.
  • пейзажі;
  • церковні розписи, зокрема храму в селі Іванє (з Т. Копистинським; 1896, нині Іване-Золоте Заліщицького району).

Проілюстрував книги:

  • Володимира Гнатюка,
  • Антона Крушельницького,
  • Гната Хоткевича,
  • Василя Щурата та інших.

1903 р. здійснив художнє оформлення антології української поезії «Акорди» (упорядник Іван Франко).

Юліан Панькевич завжди відстоював реалістичний напрямок у малярстві. Він з обуренням виступав проти тих «знавців», котрі дивилися за костюмами, а «лиць не бачили». Художник, на його думку, мусить бути всебічно освіченою людиною. Серед найвідоміших творів Юліана Панькевича:

  • «Пейзаж зі скалами в Бубнищі»,
  • «Теребовлянський замок»,
  • «Повернення з ярмарку» (1885),
  • «На сільському майдані» (1891),
  • «Рибалки над Прутом» (1893),
  • «Хмельницький закликає козаків на повстання» (1896),
  • «Тарасове горе» (1903),
  • «Подільський пейзаж»,
  • «Дніпро».

Літературна творчість

Автор сатиричних куплетів, казок, оповідань, перекладів, статей у періодичних виданнях.

Вшанування пам'яті
  • Садиба-музей М. Угрина-Безгрішрого, м. Рогатин, Івано-Франківський обласний художній музей.[5]
  • Кімната-музей Юліана Панькевича — діє від 1993 в середній школі села Устя-Зелене.

Примітки
  1. Lut︠s︡ʹkyĭ, I︠U︡riĭ (1989). Sami pro sebe : avtobiohrafii vydatnykh ukraintsiv XIX-ho stolittia (укр.).
  2. Dzvin: chasopys Spilky pysʹmennykiv Ukraïny (укр.). Kameni͡ar. 2006.
  3. Кушнерик Г., Черемшинський О. Панькевич Юліан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25. — ISBN 978-966-528-279-2..
  4. Рогатинщина в іменах, назвах, подіях
  5. Картини художника Панькевича, які шукали 70 років, зберігаються на Прикарпатті. ФОТО

Джерела
  • Борець за духовний поступ: До 130-річчя від дня народження Ю. І. Панькевича //Календар знаменних і пам'ятних дат’ 98. — К, 1998. — III кв. — С. 11 — 15.
  • Ґерета І. Художники Тернопільщини кінця XIX—XX ст.: Юліан Панькевич (1863—1933) //Тернопіль. — 1994. — № 2 — 3. — С. 3.
  • Кушнерик Г., Черемшинський О. Панькевич Юліан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 25. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Нановський Я. Й. Юліан Панькевич: Нарис про життя і творчість. — К., 1986. — 80 с.
  • Панькевич Юліан Іванович // Митці України: Енциклопедичний довідник. — К, 1992. — С. 445—446.

Література
  • Акорди: антологія української лірики від смерті Шевченка (Упоряд. І. Франко); 3 ілюст. Юліана Панькевича. — К: Веселка, 1992. — 343 с.
  • Добро Простена Добромисла: Повернення Юліана Панькевича // Качан В. А. Українське народознавство в іменах: У 2-х ч. — К., 1994. — Ч. 1. — С. 187—195.
  • Мистецтво живопису на західноукраїнських землях: (Про художника Ю. Панькевича) //Жаборюк А. А. Український живопис останньої третини XIX — поч. XX ст. — К., 1990. — С. 250—261.
  • Хома В. Натхнений образом Каменяра (Ю. Панькевич) // Вільне життя. — 1988. — 6 вер.
  • Черемшинський О. Художник з-над Дністра: (Ю. Панькевич) // Вільне життя. — 1992. — 19 серп. — С. 3.
  • Черемшинський О. Художник з Устя-Зеленого: (До 130-річчя від дня народження Ю.Панькевича) // Вільне життя. — 1993. — 24 лип.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.