Справа «Україна проти Російської Федерації» (Міжнародний Суд)

Позов України до Міжнародного суду ООН проти Росії — поданий 16 січня 2017 року представником України до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Україна також звернулася до Міжнародного суду ООН з проханням запровадити тимчасові заходи, спрямовані на запобігання продовженню порушень прав людини з боку Російської Федерації протягом розгляду справи Судом по суті[1].

Справа «Україна проти Російської Федерації»
Суд Міжнародний суд
Обвинувачений Росія
Позивач Україна
Російсько-українська війна
Історичні передумови
Основні теми
Схожі теми

Суть
Будівля міжнародного суду ООН в Гаазі

Повна офіційна назва позову англійською: англ. Application of the International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism and of the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination (Ukraine v. Russian Federation).

Як і очікувалось, слухання розпочались 6 березня 2017 року[2][3].

За повідомленням російських інформаційних агенцій прессекретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва визнає рішення міжнародного суду по цій справі[4].

Підготовка позову

У компетенції Міжнародного Суду ООН — встановити, чи порушувала країна-член ООН певні міжнародні конвенції, ратифіковані обома країнами (позивачем і відповідачем). У більшості випадків країна-відповідач має надавати згоду на те, щоби Суд узявся за позов. Тому було вирішено обмежити позов України двома конвенціями: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Обидві ратифіковані Росією та Україною, і щодо них Суд ООН може ухвалювати рішення, не питаючи згоди РФ. Поняття «агресія» у цих конвенціях відсутнє, тож Україна не просить визнати Росію державою-агресором тощо[5].

Під час підготовки матеріалів до суду українською стороною було опитано 1400 потерпілих, 2000 свідків, проведено 1800 судових експертиз і здобуто 100 000 одиниць речових доказів, у тому числі зразки зброї та військової техніки виробництва Російської Федерації, захоплені українською армією під час боїв.

Позов налічує 800 томів матеріалів, з них 300 томів під грифом «таємно» і «цілком таємно»[6].

Звинувачення

Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України. До найтрагічніших терористичних атак російських маріонеток слід віднести:

Крім того, Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, беручи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Починаючи з незаконного «референдуму», проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною Асамблеєю ООН, і проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови[1].

Однак, міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що українська сторона має намір доповнювати свій позов у Міжнародний суд ООН новими фактами порушення Росією прав людини[7]. Зокрема, постійний представник України при ООН Володимир Єльченко зазначив, що позов може бути доповнений звинуваченнями у скоєнні військових злочинів — знищенні цивільних об'єктів критичної інфраструктури міста Авдіївка в січні-лютому 2017 року[8].

Слухання

Склад делегацій

Очолила українську делегацію заступник Міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Також до складу увійшли — директор Департаменту Європейського Союзу МЗС Всеволод Ченцов, заступник Генерального прокурора Євгеній Єнін, керівник Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента Ігор Жовква, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко та начальник Апарату Голови Служби безпеки України Олександр Ткачук[9][10].

Про застосування запобіжних заходів

6 березня 2017 року розпочались слухання про застосування запобіжних заходів які триватимуть до 9 березня. Запобіжні заходи дозволять Суду попередити погіршення ситуації та захистити цивільне населення протягом часу, необхідного для розгляду справи. При цьому розгляд позову по суті продовжиться незалежно від рішення Суду щодо запиту про застосування запобіжних заходів[3]

У запиті про застосування запобіжних заходів Україна просить Суд зобов'язати Російську Федерацію припинити порушення міжнародного права. Зокрема, Україна звертається до Суду з клопотанням зобов'язати Російську Федерацію:[3]

  • забезпечити ефективний контроль за своїм кордоном,
  • припинити постачання зброї до України,
  • зупинити підтримку незаконних збройних формувань, які завдають шкоди цивільному населенню України,
  • також утриматись від будь-яких подальших актів етнічної дискримінації в окупованому Криму.

Очікується, що слухання про застосування тимчасових заходів триватимуть чотири дні. Україна представить аргументи в понеділок 6 березня та в середу, 8 березня. Російська Федерація представить свої аргументи у вівторок 7 березня та в четвер 9 березня. Слухання починатимуться кожного дня о 10 годині за місцевим (11-а за Київським) часом. Слухання можливо переглянути в онлайн-трансляції[3].

Зазвичай, Міжнародний Суд ООН розглядає запити про запровадження тимчасових заходів у прискореному порядку. Очікується, що Суд винесе рішення протягом кількох тижнів[3].

Протягом кількох найближчих місяців Міжнародний Суд ООН має визначити розклад подання сторонами процесуальних документів стосовно розгляду справи по суті, після чого будуть призначені усні слухання[3].

19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН в Гаазі визначив, що Росія має утриматися від обмежень відносно Меджлісу кримськотатарського народу та поновити його діяльність. Серед іншого суд закликає забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

Суд вважає, що відносно ситуації в Криму РФ має утриматися від підтримання або накладення певних обмежень відносно можливості кримських татар та їхньої спільноти зберігати свої

установи

— Голова Суду Ронні Абрахам

Також суд наклав на обидві сторони зобов'язання уникати порушень Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації.

Міжнародний суд ООН відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти Росії за конвенцією із заборони фінансування тероризму[11].

Згідно аналізу відповіді Міжнародного суду 19 квітня 2017 року, проведеного «Європейською правдою», причиною відмови Суду запровадити запобіжні заходи у зв'язку з Конвенцією про боротьбу з фінансування тероризму є те, що конвенція порушується лише в тому разі, якщо ця зброя, інші засоби чи фінанси надаються «з метою або з розумінням того, що саме цю зброю чи інші засоби використають для терактів».[12]

На цьому етапі слухань Україна не надала Судові достатніх доказів (умисності такого постачання саме для терактів)

— Наказ Суду ООН, Параграф 75

Хід слухань

8 листопада 2019 року — Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі України проти Російської Федерації за порушення двох міжнародних конвенцій — Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Перша стосується дій РФ на Донбасі, друга — в окупованому Криму[13][14].

13 липня 2020 року — Міжнародний суд, головний судовий орган ООН, продовжив з 8 грудня 2020 року до 8 квітня 2021 року термін подачі контрмеморандуму Російської Федерації у справі[15].

9 серпня 2021 року — Російська Федерація подала до Міжнародного Суду ООН Контрмеморандум у справі, ініційованій Україною.[16]

Див. також

Примітки
  1. Україна подала позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН - Новини. Міністерство закордонних справ. 16 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  2. Клімкін повідомив, коли у Гаазі почнеться суд проти Росії. Укрінформ. 30.01.2017.
  3. Коментар МЗС України у зв'язку з початком слухань у Міжнародному Суді ООН про застосування запобіжних заходів у справі Україна проти Російської Федерації. Міністерство закордонних справ України. 6 березня 2017.
  4. Москва визнає рішення суду в Гаазі щодо України - Пєсков. BBC Україна. 9 березня 2017.
  5. Сергій Сидоренко. За лаштунками Суду ООН: де заховані ризики для України / Європейська правда, 10 березня 2017
  6. Луценко: справа «Україна проти РФ» в суді ООН налічує 300 томів під грифом «таємно» / УП, 17 березня 2017
  7. МЗС: Україна доповнить позов проти РФ у Міжнародному суді ООН. Укрінформ. 23.01.2017.
  8. Україна пообіцяла в РБ ООН подати на Росію до Міжнародного суду. Укрінформ. 02.02.2017.
  9. Президент затвердив склад делегації України для участі у слуханнях Міжнародного Суду ООН щодо порушення РФ конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Президент України. 24 Лютого 2017.
  10. Став відомий склад делегації від України на слуханнях у Гаазькому Трибуналі проти РФ. 5 канал. 24.02.2017.
  11. Міжнародний суд ООН зобов’язав РФ поновити діяльність Меджлісу. День. 19 квітня, 2017.
  12. Між рядками рішення Суду ООН: де виграла та де програла Україна. Європейська правда. Процитовано 22 квітня 2017.
  13. Перемога повна, але не остання: що означає рішення Суду ООН по Криму та Донбасу. Європейська правда. 8 листопада 2019. Процитовано 12.10.2021.
  14. Коментар МЗС України.
  15. Суд ООН продовжив Росії термін для подачі відповіді на позов України. Європейська правда. 22 липня 2020. Процитовано 12.10.2021.
  16. Україна відреагувала на Контрмеморандум Росії до Міжнародного суду ООН. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2022.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.