Старомайорське

Старомайо́рське село в Україні, у Великоновосілківському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування Старомайорська сільська рада.

село Старомайорське
Герб Старомайорського
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Громада Великоновосілківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14040010180012001
Облікова картка Старомайорське 
Основні дані
Колишня назва Майорське
Населення 682 (01.01.2014)
Площа 1.95 км²
Густота населення 349.7 осіб/км²
Поштовий індекс 85550
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°45′12″ пн. ш. 36°47′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Водойми р. Мокрі Яли
Відстань до
обласного центру
102 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Зачатівська
Відстань до
залізничної станції
47,7 км
Місцева влада
Адреса ради 85550, с. Старомайорське, вул. Кооперативна, 20
Сільський голова Баширов Валерій Михайлович
Карта
Старомайорське
Старомайорське
Мапа

 Старомайорське у Вікісховищі

Загальні відомості

Село розташоване на лівому березі р. Мокрі Яли. Відстань до райцентру становить близько 14 км і проходить автошляхом Т 0518.

Землі села межують із територією с. Приютне Гуляйпільського району Запорізької області.

Історія

Село засноване на початку XVIII сторіччя. Козацьке поселення відносилося до Кальміуської паланки Запорозької Січі.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Майорське Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 885 осіб (435 чоловічої статі та 450 — жіночої), налічувалось 136 дворових господарств, існували православна церква й завод, відбувались 2 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Майорське, центрі Майорської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 1371 особа, налічувалось 83 дворових господарств, існували православна церква, школа, лавка, 2 винних погреба, солодовня, винокурний завод й паровий млин, відбувалось 2 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1093 осіб (571 чоловічої статі та 522 — жіночої), з яких 1075 — православної віри[3].

У 1908 році в селі мешкало 1102 особи (541 чоловічої статі та 561 — жіночої), налічувалось 204 дворових господарства[4].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 840 осіб, із них 62,62 % зазначили рідною мову українську, 37,14 % російську та 0,24 % білоруську мову[5].

Відомі уродженці

  • Ластовенко Борис Якович (25 червня 1946) — український російськомовний поет, член Національної спілки письменників України.

Джерела

Примітки

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 404) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 13-1)
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.