Стефан Демоль

Народився 11 березня 1966 року в місті Ватермаль-Буафор. Вихованець футбольної школи клубу «Андерлехт». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1984 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 52 матчах чемпіонату. За цей час тричі поспіль виборював титул чемпіона Бельгії у 1985—1987 роках, а 1988 року виграв і Кубок Бельгії.

Влітку 1988 року Демоль перейшов до «Болоньї», однак провів лише 21 матч і забив 2 голи у Серії А. Наступного року він перейшов у «Порту», з яким виграв чемпіонат Португалії 1989/90, забивши у тому турнірі 11 голів у 31 матчі. У 1990 році в Тулузі, де він залишається лише один рік, грає у хороший футбол і забиває 2 голи у Франції .

У 1990 році Демоль приєднався до французької «Тулузи». Він провів там рік, а після початку сезону 1991/92 повернувся до Бельгії, ставши гравцем «Стандарда» (Льєж). У 1993 році він став з командою віце-чемпіоном Бельгії, а також виграв Кубок Бельгії, обігравши з рахунком 2:0 у фіналі «Шарлеруа».

Сезон 1993/94 Демоль провів за «Серкль», а потім знову відправився за кордон, де виступав за португальську «Брагу», грецький «Паніоніос», швейцарський «Лугано» та французький «Тулон».

Завершив ігрову кар'єру на батьківщині у нижчолігових командах «Дендер» та «Галле», за які виступав до 2000 року.

23 квітня 1986 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бельгії в товариському матчі проти збірної Болгарії (2:0)[1]

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці та чемпіонату світу 1990 року в Італії. У 1986 році він посів 4 місце з командою на турнірі, зігравши у всіх семи іграх і у грі 1/8 фіналу з СРСР (4:3) забив гол[2], єдиний за усю кар'єру у збірній. На наступному турнірі Стефан теж був основним гравцем, зігравши 4 матчі, але цього разу бельгійці вилетіли у 1/8 фіналу.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 38 матчів, забивши 1 гол.

Після роботи граючим тренером у «Галле», Демоль був в головним тренером кількох невеликих бельгійських клубів.

Восени 2004 року очолив грецьке «Егалео», яке вивів до групового етапу Кубка УЄФА, але наступного року був звільнений через конфлікт з президентом клубу[3].

У 2005 році він був помічником тренера «Стандард» (Льєж), а з 2006 року — помічником Рене Вандерейкена у збірній Бельгії[4].

5 червня 2008 року Демоль почав працювати головним тренером кіпрського «Етнікоса» (Ахнас). Він подав у відставку після завершення сезону 2008/09 і на наступний сезон став головним тренером Шарлеруа». Він звільнився з бельгійського клубу 31 жовтня 2009 року[5] і повернувся на Кіпр у середині січня, де став тренером «Аріс».

У червні 2010 року став головним тренером грецького клубу «ПАС Яніна». У 2011 році з клубом вийшов до вищого дивізіону, але через кілька місяців після цього був звільнений за критику трансферної політики клубу.

Його наступним клубом був «Брюссель», якому він допоміг зберегти прописку у другому дивізіоні, але покинув посаду наприкінці сезону.

У грудні 2012 року він змінив Свена-Йорана Ерікссона на посаді тренера тайського клубу «БЕК Теро Сасана». Його звільнили звідти у квітні 2013 року. Далі Стефан тренував два клуби в Саудівській Аравії «Аль-Фейсалі» та «Хаджер».