Стецьків Тарас Степанович

Народився 07 червня 1964 року у місті Львові. Українець.

• Батько — Степан Григорович, 1932 року ювелір Львівської ВО «Ювелірпром».
• Мати — Катерина Степанівна, 1938 року — модельєр ВО «Ювелірпром».
• Дружина — Галина Степанівна, 1962 року — вчителька.
• Має — двоє дітей.

Освіта вища, закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка в 1986 році, історик.

• З 1986 року — учитель школи — інтернату у Львові
• З 1987 року — викладач медичного училища у Львові
• Потім — молодший науковий працівник Львівського музею українського мистецтва
• У 1987 році по 1989 рік — секретар і член Ради «Товариства Лева» у Львові
• У 1989 році по 1990 рік — член президії Львівської крайової ради Руху, член Великої ради Руху
• З 1991 року — член президії ПДВУ
• З грудня 1992 року до вересня 1993 року - радник Прем'єр-міністра України[7][8].Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 року до 10 травня 1994 року, Мостиський виборчій округ № 275, Львівська область, висунутий трудовим колективом. 1-й тур, 10 претендентів, 61,98 % голосів.

Входив до Народної Ради, фракції «Нова Україна».

Член Комісії з питань законодавства і законності.

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 року до 12 травня 1998 року, Городоцький виборчій округ № 273, Львівська область, висунутий трудовим колективом. На час виборів — народний депутат України.

Член Комісії з питань законодавства і законності, член ПДВУ.

Член групи «Конституційний центр» (до цього — групи «Реформи»).

Член Комітету з питань правової політики та судово-правової політики.

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 року по січень 1999 року).

У лютому 1996 року по травень 1999 року - член політвиконкому і Політради, заступник голови з питань ідеологічної роботи та голова Львівської обласної організації Народно-демократичної партії (НДП).

З травня 1999 року — член правління партії «Реформи і порядок» (ПРП), голова Львівської обласної організації з червня 1999 року.

Був членом спеціальної ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» з лютого 2001 року.

Член президії Громадського комітету опору «За правду» з березня 2001 року.

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 року до 14 травня 2002 року від НДП, № 10 в списку. На час виборів — народний депутат України, Член НДП. Паралельно балотувався по виборчому округу № 120 Львівської області.

Член фракції НДП травень 1998 року по червень 1999 року.

Член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» з червня 1999 року.

Член Комітету з питань правової реформи з липня 1998 року.

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 року до 25 травня 2006 року, виборчий округ № 118, Львівська область, висунутий виборчим Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». На час виборів — народний депутат України, Член ПРП.

Член фракції «Наша Україна» травень 2002 року по вересень 2005 року, фракції політичної партії «Реформи і порядок» з вересня 2005 року.

Член Комітету з питань бюджету з червня 2002 року.

Під час Помаранчевої революції один з «польових командирів» Майдану.

З 25 лютого до 8 вересня 2005 року — Президент Національної телекомпанії України[9][10].

На парламентських виборах 2006 року балотувався за списками Громадянського блоку «Пора—ПРП», однак до Верховної Ради не потрапив — блок не подолав 3 % бар'єр.

Вересень 2006 року по серпень 2007 року — радник Президента України[11][12].

16 листопада 2006 року — виключений з ПРП у зв'язку з тим, що своїми діями завдавав шкоди авторитету партії.

У січні 2007 року разом з Юрієм Луценком організував громадський рух «Народна Самооборона».

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 року до 12 грудня 2012 року від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 29 в списку. На час виборів - тимчасово не працював, безпартійний.

Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», заступник голови з листопада 2007 року.

Член Комітету з питань паливно - енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації з грудня 2007 року.

На виборах до Верховної Ради 2014 року проходив по виборчому списку (№ 7) партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка[13].

Володіє англійською, польською мовами.

Захоплюється футболом і літературою.

• Орден «За заслуги» III ступеня (серпень 2005)[14];
• Орден святого Юрія Переможця УПЦ КП (30 листопада 2011)[6].

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.»
• Тарас Стецьків: За рік діяльності нової влади парламентаризм в Україні знищено // glavnoe.ua Интернет-обозрение Главное. 14 січня 2011(20110114)
• Або Донбас іде в Європу з Україною — або Україна піде в Європу без Донбасу // Тарас Стецьків, спеціально для УП. Українська правда. Субота, 16 травня 2015, 10:48
• Блог Юрія Андруховича: Уроки вікіпедії // Бліц-інфо, 19 квітня 2015(20150419) 03:17. Ось такий коперніканський переворот ув окремо взятій голові.
• Україна повинна вийти з Мінських угод і Нормандських переговорів, — Тарас Стецьків — интервью каналу Ukr.Life