Стецюк Григорій

Григорій Стецюк
	Григорій Стецюк, фото 1926 року
Народився	13 жовтня 1890; с. Гнилички, нині Підволочиський район, Тернопільська область, Україна
Помер	1948; на засланні в Маріїнську Кемеровської області, РФ, за іншими даними у Галичині
Громадянство	Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща → Німеччина
Національність	українець
Діяльність	журналіст, військовик
Alma mater	Львівський, Віденський і Франкфуртський університети
Військове звання	сотник УГА
	Медіафайли у Вікісховищі;

Григо́рій Іванович Стецю́к (13 жовтня 1890, с. Гнилички, нині Тернопільського району — 1946) — український журналіст, військовик, сотник УГА, доктор політичних наук^{[джерело?]}.

Життєпис

Григорій Стецюк разом з сином Теодором (1943 р.н.) у Німеччині в 1944 р.

Григорій Стецюк під час 1 світової війни і служби в австрійській армії.

Народився 13 жовтня 1890 року в селі Гнилички (Збаразького повіту, нині Тернопільського району) на Тернопільщині.

У 1909 році закінчив VIа клас,[1] 1911-го — VIIIа Тернопільської української гімназії імені Франца-Йосифа I (у паралельному VIIIб класі навчався майбутній Патріарх Йосиф Сліпий)[2] із відзнакою. Навчався у Львівському (1911—1913), Віденському (1913—1914) і Франкфуртському університетах (1920-і).

Під час Першої світової війни в складі австрійської армії воював на італійському фронті, згодом у складі УГА (мав ранг сотника) у Галичині і на Східній Україні, потім на еміграції (у Франкфурті на Майні до 1929), тривало мешкав з нансенівським паспортом.

Захистив докторат із соціальних наук і економіки в університеті міста Франкфурт (1926), тема тез — експорт зерна з України у 1820—1914 рр., член редколегії видавництва Івана Тиктора «Українська преса (концерн)» (з 1930), друкувався в «Новому часі» (з 1930) і «Календарі для всіх Нового часу», виданні Д. Палієва «Перемога» (1933—1934), головний редактор пів-тижневика «Наш Прапор» у Львові (1938—1939) і тижневика для українських робітників з генерал-губернаторства «Вісті» (1943—1945) у Берліні.

У 1939—1941 мешкав у Кракові, згодом у Берліні. У 1942 отримав німецьке громадянство. Арештований 10 травня 1945 у Берліні. Перебував на засланні в Маріїнську Кемеровської області з митрополитом Йосифом Сліпим (1946)[3], де й помер, за даними «Енциклопедії українознавства» помер у Галичині в 1948. Йосиф Сліпий згадував таке: «Лежав там в ляґрі Григорій Стецюк, якого арештували десь в Німеччині. Я, поробивши знакомства з деякими росіянами з Владивостока, поручив його до хору, бо він співав гарним баритоном. Крім того, помагав йому також одержаними посилками. Але коли мене забрали з того ляґра, то він помер.»[3]

Доробок

Україна і Европа. Наш прапор. — № 2. — 6 січня 1935.
Обнова духа. Наш прапор (Львів). — № 5. — 20 січня 1935.
Назустріч українському Великодневі. Наш прапор. — № 33. — 28 квітня 1935.
Молодь — майбутнє нації. Наш прапор. — № 51 (255). — 7 липня 1935.
Нація й революція духа. Наш прапор. — № 3 (306). — 6 січня 1936.
Для майбутнього. Наш прапор. — № 7 (310). — 20 січня 1936.
Маса й провід. Калєндар для всіх на 1937 рік (Шестий річник). — Львів, 1936. — С. 113-119.
Львів, організаційний осередок без організації. Наш прапор. — № 35. –29 березня 1937.
Нація і маса. Наш прапор. — № 48. — 3 травня 1937.
Війна і революція в житті нації. Наш прапор. — № 121. — 1 листопада 1937 р. — С. 3-4.
Нація і революція. альманах нового часу («Календар для всіх») на рік 1938. — Львів, 1937.
За душу українського робітництва. Наш прапор (Львів). — № 2 (599). — 7 січня 1938.
Обнова духа-2. Наш прапор. — № 6 (603). — 19 січня 1938.
Оборона нації. Наш прапор. — № 45 (642). — 23 квітня 1938.
Захитана рівновага. Наш прапор. — № 39 (783). — 10 квітня 1939.

Примітки

IV. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1908/9. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1909. — С. 53.
VI. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1910/11. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1911. — С. 83.
Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 174. — ISBN 978-966-2778-29-8. (читати Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.)

Джерела

Григорій Стецюк — лицар революції духа. — Львів : Друкарські куншти, 2016.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 174, 346—347. — ISBN 978-966-2778-29-8.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] IV. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1908/9. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1909. — С. 53.

[2] VI. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1910/11. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1911. — С. 83.

[ЙС-3] Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 174. — ISBN 978-966-2778-29-8. (читати Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.)