Столаць

Столаць (босн. і хорв. Stolac, серб. Столац) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади.

Місто
Столаць
Stolac/Столац
Прапор Герб

Координати 43°04′57″ пн. ш. 17°57′21″ сх. д.

Країна  Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Герцеговинсько-Неретванський
Громада Столаць
Мер Степан Бошкович (ХДС БіГ)[1]
Площа 280 км²
Висота центру 252 м
Населення 3 957[2]  (2013)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387) 36
Поштовий індекс 88 360
Статистичний номер
населеного пункту
170976[3]
GeoNames 3189823
OSM 2528271 ·R (Столаць)
Офіційний сайт stolac.gov.ba
Столаць
Столаць (Боснія і Герцеговина)

Географія

Лежить на адміністративній межі з Республікою Сербською, на крайньому сході Герцеговинсько-Неретванського кантону Федерації Боснії і Герцеговини.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5.6 °С (42 °F).[4]

Клімат Столаця
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17 23 26 31 35 40 43 42 42 33 27 18 43
Середній максимум, °C 8 10 15 19 23 29 33 32 27 21 15 9 20
Середня температура, °C 5 6 10 13 17 22 25 25 21 16 11 6 15
Середній мінімум, °C 2 2 6 8 12 16 18 18 16 12 8 3 10
Абсолютний мінімум, °C −8 −11 −5 −1 0 7 7 7 3 0 −5 −7 −11
Норма опадів, мм 120 110 130 130 70 80 40 40 100 160 180 180 1390
Вологість повітря, % 63 63 60 61 61 59 53 53 60 68 64 67 61
Джерело: Weatherbase

Історія

Стіни давнього Даорсона, що існував на місці села Ошанічі біля Столаця.

Завдяки сприятливому природному середовищу міста — геологічному складу, рельєфу, клімату, гідрографії та рослинності — Столаць і його околиці були заселені ще з прадавніх часів. Його багаті мисливські угіддя, поряд з іншими природними благами, приваблювали доісторичну людину, а пізніше іллірійців, римлян і слов'ян, про що всі вони залишили по собі чимало антропологічних свідчень.[5] Таким чином, безперервність людської присутності у цій місцевості налічує 16000 років.

За 3 км на захід від Столаця знаходиться вражаючий некрополь, що складається зі стечаків, датованих XV—XVI століттями, під назвою «Радимля».

Назва населеного пункту протягом історії зазнавала змін. Найдавніша — Даорсой, або Даорсон, яка належала іллірійському мегалітичному городищу на місці нинішнього села Ошанічі поблизу Столаця (IV-III ст. до н. е.). Далі йде римський муніціпій Diluntum. Під нинішньою назвою місто вперше згадується у писемних джерелах 7 травня 1420 р. Далі були османські назви «Ілце» та «Ілстолце» (Ilce, IIstolce), потім «Відоска» (Vidoska) і, нарешті, знову «Столаць».

У добу середньовіччя місто входило до боснійської держави. З падінням Захум'я під ударами османських військ Столаць потрапив під владу Османської імперії. Місто згадується у подорожніх записках мандрівника Евлії Челебія від 1664 року (османська назва — Істолче). З 1663 по 1795 р. венеційці вісім разів безуспішно брали його в облогу.

Після Берлінського конгресу 1878 р. місто перейшло під управління Австро-Угорщини, найзатятіший опір якій чинився саме в районі Столаця.[6] У 1880 р. австро-угорська влада побудувала у місті амбулаторію, а в 1882 р. — і аптеку. У 1880—1884 рр. за сприяння Австро-Угорщини тривало спорудження школи. 1902 р. під наглядом архітектора Йосипа Ванцаша зведено католицьку церкву св. пророка Іллі. 1908 р. у місті з'явився водогін.[6]

Після Першої світової війни Столаць, опинившись у Державі Словенців, Хорватів і Сербів, увійшов до Королівства сербів, хорватів і словенців, де належав до Столацького району. До 1922 р. адміністративні межі залишалися такими, як і за Австро-Угорщини. З 1922 р. місто входило до Мостарської області, з 1929 до 1931 р. — до Зетської бановини, опісля — до Приморської бановини, а з 1939 по 1941 р. — до бановини Хорватії. У добу існування Незалежної Держави Хорватії Столаць у 1941—1944 рр. належав до великої жупи Дубрава, а потім — до великої жупи Хум.

Наприкінці 1945 року лікарня в Столаці стала місцем жорстокого злочину. З неї виводили національно, релігійно чи іншим чином небажаних поранених і хворих та вбивали просто у садку. Близько двадцятьох людей поховано там. Винуватці мусили зберігати мовчанку, а страх свідків був надто великим. У спорудженому ще за Австрії будинку суду був великий підвал, який правив за в'язницю усташам у 1941 р., четникам у 1942 р. та партизанам у 1944 р. Попри закінчення війни в цьому підвалі було брутально вбито кілька десятків цивільних осіб, незручних для влади через свою релігію чи національність. Ці та інші пункти були місцем численних ліквідацій «внутрішніх ворогів».[7]

Столаць — місце масового післявоєнного злочину югославських комуністів, відомого як «хорватський герцеговинський Бляйбург». Тих, що пережили Бляйбурзьку трагедію, повели по Хресній дорозі, привівши таким чином тисячі хорватів, а також багатьох інших невинних людей на судилище у Столаць, де в інсценованих процесах із неправдивими свідками їх неодмінно засуджували, а потім замордовували. Деяких навіть без суду. Комуністи в кінці Другої світової війни схопили багатьох хорватських мирних жителів, які не втекли після закінчення війни, після чого звозили у Столаць, де без суду виносили вироки та страчували в околицях. Дотеперішні розслідування виявили 10000 вбитих у травні 1945 р. До 1990 р. різанина ретельно замовчувалася.[8][9]

Загалом упродовж війни, Хресної дороги та післявоєнного часу загинуло близько 20% тамтешнього хорватського населення на підставі планів і наказів керівних структур Комуністичної партії та нового югославського уряду, які усували будь-яку можливу опозицію чи можливі проблеми у створенні нової тоталітарної комуністичної влади, що мала на меті знищити незручний хорватський народ на користь «державотворчого» народу — сербів та других у цій ієрархії — мусульман. Брехня і пропаганда були однією з причин ненависті сербів і мусульман до хорватів та жорстокого поводження з хорватами, особливо з боку сербів і мусульман зі структур КПЮ та влади, які могли звинуватити, переслідувати чи навіть знищити будь-якого хорвата практично без наслідків. Тому за часів комуністичної Югославії кількість хорватів у східній Герцеговині неухильно зменшувалася.[10]

В атмосфері лібералізації Хорватської весни у Столаці на деякий час було відкрито відділення Матиці хорватської.[11] Відновити його роботу вдалося тільки 1999 р.[11]

До 1992 р. Столаць був містом-побратимом словенській Постойні. Завдяки побратимству учні початкової школи в Столаці могли вивчати словенську мову як факультативну.[12]

Місто зі своєю історичною спадщиною перебувало під охороною ЮНЕСКО з 1980 р. Та під час останньої війни втратило багато своїх пам'яток: було знищено мечеть Ісмаїл Капітана Шарича, мечеть хаджі Алії Хаджісаліховича, православну церкву з 1870 р. Одну з найстаріших мечетей Боснії та Герцеговини — мечеть султана Селіма з 1519 р було підпалено і зруйновано, як і деякі інші пам'ятки.

Населення

Національність 1991[13] 1981[14] 1971[15]
Мусульмани 3.426 (61,95%) 3.113 (59,75%) 2.437 (63,98%)
Серби 1.111 (20,09%) 982 (18,84%) 846 (22,21%)
Хорвати 653 (11,80%) 586 (11,24%) 421 (11,05%)
Югослави 239 (4,32%) 486 (9,32%) 43 (1,12%)
інші та невідомі 101 (1,82%) 43 (0,82%) 62 (1,62%)
Усього 5.530 5.210 3.809

Відомі уродженці

Примітки

  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Stolac. izbori.ba. Процитовано 27. 11. 2016.
  2. Naselje Stolac. nasbih.com. Процитовано 31. 8. 2015.
  3. Sistematski spisak općina i naselja. fzs.ba. Архів оригіналу за 9 травень 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
  4. Клімат Столаця
  5. The natural and architectural ensemble of Stolac, unesco.org; accessed 4 November 2016.
  6. Zračna luka Mostar (ur. Željko Raguž) Stolac - kulturno-povijesni vodič, Udruga građana Partnerska grupa, Stolac, svibnja 2012., str. 58 (хор.)
  7. MaxPortal Gordan Raguž: Stolac za početnike: “Ovdje smo ih sve pobili… baaanda… sve pobili… metak u potiljak “ (хор.)
  8. Hrsvijet.net M.M. Hercegovački Bleiburg kod Stoca: Spomen na 10.000 žrtava pobijenih poslije bleiburške tragedije 13. svibnja 2014. (хор.)
  9. Stolac.co Zupa-stolac.com Foto: Održana komemoracija na Radimlji 21. lipnja 2017. (хор.)
  10. Fondacija Ruđer Bošković Donja Hercegovina Istina o žrtvi na Radimlji. Dr. Zdravko Dizdar "Svoje žrtve komunizma ne smijemo zaboraviti". Izvor: Stolačko kulturno proljeće, Godišnjak za povijest i kulturu, godište V, godina 2007., stranica 15 do 18. (хор.)
  11. Zračna luka Mostar (ur. Željko Raguž) Stolac - kulturno-povijesni vodič, Udruga građana Partnerska grupa, Stolac, svibnja 2012., str. 67 (pristupljeno 27. ožujka 2019.)
  12. (boš.) Stolac - muzej pod vedrim nebom Jeste li znali (хор.)
  13. Općina Čapljina. nasbih.com. Процитовано 21. 10. 2015.
  14. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015.
  15. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.