Сумський район (1923—2020)

Сумський район розташований у Північній півкулі відносно екватора й у Східній — відносно Гринвіцького меридіана, у північно-східній частині України. Площа території  становить 1 855 км² і до її складу входить: 3 селищні ради, 29 сільських рад, 3 селища міського типу, 8 селищ й 115 сіл. Сумський район належить до Сумської області, що у свою чергу входить до складу України. Адміністративним центром є місто Суми, що до складу району не входить. Обраний район займає прикордонне положення й межує з Курською областю Росії та з наступними районами Сумської області: Краснопільський, Тростянецький, Лебединський та Білопільський. Положення відносно ліній градусної сітки визначається такими крайніми точками місцевості: крайня північна точка — 51°14´ пн. ш., 34°58´ сх. д., найближчим населеним пунктом до якої є с. Басківка; крайня південна точка — 50°41´ пн. ш., 34°54´ сх. д. ; крайня західна точка — 50°53´ пн. ш., 34°26´ сх. д.; крайня східна точка — 51°7´ пн. ш., 35°10´ сх. д. . Протяжність району з півночі на південь становить 61, 5 км, із заходу на схід — 57, 1 км.

До кліматотвірних чинників належать: кількість сонячної радіації, атмосферна циркуляція та характер підстилаючої поверхні. Основними показниками клімату є температурний режим і зволоження території. Температурний режим більшою мірою залежить від величини радіаційного балансу, яка відображає умови приходу сонячної радіації та її витрату на природні процеси. Саме за такими факторами й визначається пануючий клімат будь-якої місцевості. На території Сумського району панує помірно континентальний клімат, з теплим літом і помірно холодною зимою. Середні температури липня становлять +18…+21°С, у січні стовпчик термометра опускається до відмітки −5…-8°С. Сумарна кількість сонячної радіації становить від 3800 до 4200 МДж/м² (за середніх умов хмарності), а кількість годин сонячного сяйва за рік — 2000. Рівнинність обраної території сприяє вільному проникненню і поширенню над нею помірних морських і континентальних повітряних мас, а також арктичних. Водночас значна протяжність України в меридіональному напрямку зумовлює трансформацію морських повітряних мас у континентальні з просуванням на схід. Ось чому зволоженість території є помірною — 550–600 мм опадів на рік. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів.

Сумський район розташований на величезній ділянці земної кори — Східноєвропейській платформі. У наш час основа платформи — кристалічний фундамент — знаходиться під різною товщею осадових порід: на території Сумського району, неподалік від м. Суми, вона становить 600–700 м. Східна частина Сумської області, тобто рельєф даного району, представлена здебільшого відрогами Середньоруської височини, що також охоплюють і північний схід області. Ось чому територія всієї області має загальний нахил з північного сходу на південний захід. Середні висоти даної території сягають 200–220 м. Важливе значення також для рельєфу цього району відіграють поверхневі породи, серед яких є лесові. Вони становлять собою пористу карбонатну гірську породу світлопалевого кольору. Лесові суглинки легко розмиваються водами, сприяють утворенню ярів і балок. Тому ця територія області досить розчленована: рівнинні ділянки супроводжуються дуже розгалуженої яро-балочної мережі. Східний край області є частиною Середньоруської височини (її південно-західні відроги). Тут виділяються Хотинсько-Сумське плато. На території Сумського району Хотинсько-Сумське плато досягає висоти 228 м у верхів'ї р. Локні та 224 м у верхів'ї р. Олешні (на північний схід від с. Корчаківка). Від цих максимальних висот плато знижується на південний захід до 204м (вододіл річок Сумки й Олешні). У цілому плато є підвищеною рівниною, розчленованою річками, що розтікаються в радіальному напрямку. Долини річок Локня, Снагість та її ліві притоки спрямовуються на північ, долина р. Крига витягнута на захід, долина р. Олешні у її середній і нижній течіях тягнеться на південь — південний-схід, балкоподібна долина р. Гуйви спрямована на схід. На півдні ця частина плато круто обривається до долини р. Псла, утворюючи її правий корінний берег, дуже розчленований глибокими розгалуженими балками. На північ плато нахилене слабше і менш розчленоване балкоподібними річковими долинами. Річкові долини й вододіли між ними утворюють полого-хвилястий рельєф.

Внутрішні води є найважливішим природним ресурсом і навіть корисною копалиною. Вони складаються з поверхневих і підземних вод. Поверхневі води представлені річками, озерами, болотами і штучними водоймами. Підземні води — водоносні комплекси, які розрізняють за якістю, потужністю і глибиною залягання.

Річкова система обраного району є достатньо розгалуженою. Тут протікають ліва притока Дніпра — р. Псел, а також таки річки як Сироватка, Крига, Гуска, Сумка, Олешня, Локня, Каланчак, Снагість, Гуйва та інші, річкові долини яких мають асиметричну форму з правим крутим і лівим пологим берегом. Завдяки малому перепаду висот швидкість течії річок не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Живлення річок переважно снігове, проте є суттєва частка підземного і дощового живлення. Навесні відбувається повінь, рівень води різко підвищується в середньому на 2 м, а на малих річках подекуди до 4 м. Межень встановлюється влітку. Взимку і восени вода майже не витрачається на випаровування. Замерзають річки наприкінці листопада. Льодостав триває 3—4 місяці. Товщина льоду в середньому становить від 30 до 70—80 см.

Найпоширенішими озерами на території Сумського району є заплавні озера-стариці. Водний режим їх залежить від гідрологічного режиму річок, а рівень води регулюється рівнем води в річці. Стариці і річки мають гідравлічний зв'язок з водоносними горизонтами, завдяки чому рівень води в озерах майже дорівнює рівню води в річках. Озера-стариці здебільшого заростають. Наявність мікропланктону і бактеріальної флори сприяють розведенню різноманітних риб. Згодом стариці заболочуються. До таких озер належать: Іволжанське, Журавлине, Червоне та інші. Порівняно із заболоченістю Українського Полісся у 4%, Сумський район має нижчий показник — близько 1%. Це пояснюється в більшій мірі геоморфологічними особливостями рельєфу; в загальній кількості їх менше, ніж на Поліссі через велику сухість.

Штучними водоймами є ставки та водосховища, більшість з яких утворено в ярках. Живлення ставків здійснюється за рахунок дощів і танення снігів. Водосховища будують поряд із ГЕС і використовують для нагромадження води, поливу сільськогосподарських угідь, розведення птиці і риби. На їх берегах розміщують рекреаційні заклади — турбази. До штучних водойм належать: Косівщинське водосховище, ставок біля с. Біловоди, ставок біля с. Степне тощо.

• Журавлиний заказник
• Банний Яр

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 29 сільських рад, які об'єднують 126 населених пунктів та підпорядковані Сумській районній раді[3].